Макро- і мікрочастинки

МАКРО- І МІКРОЧАСТИ́НКИ – відповідно частинки відносно великих (доступних для спостереження неозброєним оком) і малих (з дуже малою масою, зокрема нульовою) розмірів. Макрочастинки обумовлюють макроявища, які описують в рам­ках класич. фізики, й утворюють макросвіт – світ стійких форм і пропорційних людині величин, а також кристалічні та молекулярні комплекси, організми, су­купності організмів; світ макро­об’єктів, розмірність яких співвідносна з масштабами людського досвіду (простор. величини виражаються в міліметрах, сантиметрах і кілометрах, а час – у секундах, хвилинах, годинах, роках). Простор. розмірність мікрочастинок обчислюється від 10-8 до 10-16 см, а час життя – від нескінченності до 10-24 сек. Вони безпосередньо не спостерігаються, для їхнього руху та взаємодії є суттєвою дискретність (атомізм) дії, в їхній поведінці за певних умов проявляються хвильові властивості. До мікрочастинок належать елементарні частинки, атомні ядра, атоми, молекули, квазічастинки. Закони руху мікрочастинок і їхніх систем (напр., кристалів), а також зв’язок величин, що характеризують частинки та системи, із фіз. величинами, безпосередньо виміряними на досліді, вивчає квантова механіка, властивості великих колективів – квант. статис­тика, перетворення елементар. мікрочастинок (їхнє народження і анігіляція) – квантова теорія поля. Властивості макроскопіч. тіл обумовлені рухом і взаємодією мікрочастинок, з яких вони складаються, закони квант. механіки лежать в основі розуміння більшості макроскопіч. явищ.

Літ.: Білий М. У. Атомна фізика. К., 1973; Нерсесов Э. А. Основные зако­ны атомной и ядерной физики. Мос­ква, 1988; Біленко І. І. Фізичний словник. К., 1993.

В. А. Одарич

Рекомендована література

1. Білий М. У. Атомна фізика. К., 1973;
   Google Scholar Internet
2. Нерсесов Э. А. Основные зако­ны атомной и ядерной физики. Мос­ква, 1988;
   Google Scholar Internet
3. Біленко І. І. Фізичний словник. К., 1993.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю