Макро- і мікрочастинки
МАКРО- І МІКРОЧАСТИ́НКИ — відповідно частинки відносно великих (доступних для спостереження неозброєним оком) і малих (з дуже малою масою, зокрема нульовою) розмірів. Макрочастинки обумовлюють макроявища, які описують в рамках класич. фізики, й утворюють макросвіт — світ стійких форм і пропорційних людині величин, а також кристалічні та молекулярні комплекси, організми, сукупності організмів; світ макрооб’єктів, розмірність яких співвідносна з масштабами людського досвіду (простор. величини виражаються в міліметрах, сантиметрах і кілометрах, а час — у секундах, хвилинах, годинах, роках). Простор. розмірність мікрочастинок обчислюється від 10-8 до 10-16 см, а час життя — від нескінченності до 10-24 сек. Вони безпосередньо не спостерігаються, для їхнього руху та взаємодії є суттєвою дискретність (атомізм) дії, в їхній поведінці за певних умов проявляються хвильові властивості. До мікрочастинок належать елементарні частинки, атомні ядра, атоми, молекули, квазічастинки. Закони руху мікрочастинок і їхніх систем (напр., кристалів), а також зв’язок величин, що характеризують частинки та системи, із фіз. величинами, безпосередньо виміряними на досліді, вивчає квантова механіка, властивості великих колективів — квант. статистика, перетворення елементар. мікрочастинок (їхнє народження і анігіляція) — квантова теорія поля. Властивості макроскопіч. тіл обумовлені рухом і взаємодією мікрочастинок, з яких вони складаються, закони квант. механіки лежать в основі розуміння більшості макроскопіч. явищ.
Рекомендована література
- Білий М. У. Атомна фізика. К., 1973;
- Нерсесов Э. А. Основные законы атомной и ядерной физики. Москва, 1988;
- Біленко І. І. Фізичний словник. К., 1993.
Завантажити статтю
