Максимальна температура
Визначення і загальна характеристика
МАКСИМА́ЛЬНА ТЕМПЕРАТУ́РА — найвище значення температури повітря, ґрунту тощо, яке зафіксоване у даному місці протягом певного проміжку часу (наприклад, доби, декади, місяця); найвище значення середньої температури тієї чи іншої календарної доби, декади, місяця чи всього року за багатолітній період (наприклад, за кілька десятків років). Див. також Мінімальна температура. Поняття «макс.» у тих же значеннях застосовують і до ін. метеорол. величин. М. т. повітря визначають переважно синоптич. процесами. У холод. період року значне потепління зумовлено адвекцією теплих повітр. мас, особливо зі Середзем. моря. У теплий період року висока температура повітря формується у стаціонар. антициклонах, розміщених над Пд. Європ. частини РФ і України та Чорним морем. М. т. повітря у денні години в низинах, на схилах пд. експозиції, у місцях з недостат. стоком повітря, в ясні сонячні дні, особливо у теплий період року, буде вищою, ніж на відкритому рівному місці. У великих містах (порівняно з околицями) — більш висока М. т. повітря. Великі водні об’єкти згладжують хід М. т.: у холод. період року сприяють підвищенню температури повітря, а у теплий — її зниженню. М. т. повітря характеризує найспекотливішу частину доби, яка триває бл. 14–15 год. У цей час відбувається найінтенсивніший турбулент. теплообмін, тому мікроклімат. умови впливають на М. т. менше, ніж на мінімальну. Річний хід М. т. повітря подібний річному ходу серед. температури, тобто найменші значення відмічаються у зимові місяці, а найбільші — влітку. Із заг. зростанням температури повітря навесні, яке пов’язане зі збільшенням надходження соняч. радіації, інтенсивно підвищується М. т. повітря. Для квітня вона на 10–15 °С вища порівняно із зимовою т-рою. У липні середня М. т. повітря має найбільші значення. На Пд. Степу та в степ. частині Криму вона досягає +29–30 °С. Із серпня починається поступове зниження заг. температур. фону та водночас деяке зменшення серед. М. т. повітря. Вже у вересні вона знижується на 4–7 °С. Восени можливі неодноразові повернення тепла, пов’язані зі знач. адвекцією теплого повітря. У Криму, за винятком високогір. р-нів, середня М. т. повітря протягом року залишається додатною, але її значення невеликі. Заг. закономірність розподілу М. т. повітря порушується особливостями рельєфу. Так, на Волин., Поділ. і Донец. височинах серед. максимум температури повітря нижчий на 4–5 °С порівняно із низовин. територією. Мінливість серед. М. т. повітря незначна (1–3 °С), що вказує на однорідність процесів, які формують М. т. повітря. Найвища температура повітря, зафіксована за весь період спостережень, є абсолютним максимумом температури повітря. На території України протягом року абсолют. максимум температури повітря вищий за 0 °С. Найнижчі його значення відмічаються взимку (грудень–лютий) і становлять 10–15 °С, у Криму (грудень) — бл. 20 °С. Інтенсивне зростання М. т. повітря відбувається після остаточ. сходження сніг. покриву. У березні вона підвищується повсюди до 20 °С, у Криму — до 30 °С. У квітні іноді відмічаються дуже теплі дні, коли М. т. повітря досягає 29–32 °С. Надалі її зростання дещо уповільнюється. У травні найбільші значення М. т. повітря дорівнюють 32–35 °С, в Укр. Карпатах вони нижчі та лише у Криму можуть підвищуватися до 39 °С. У річному ході найвищий абсолют. максимум температури повітря (35–40 °С) у більшості випадків спостерігається у літні місяці (червень–серпень), в окремі роки внаслідок аномал. розвитку синоптич. процесів — у травні, вересні. Абсолют. максимум температури повітря поступово знижується як у напрямі з Пд. на Пн., так і зі Сх. на Зх. На заг. закономірність розподілу абсолют. М. т. повітря впливає також і рельєф. Абсолют. максимум температури повітря із року в рік змінюється значно менше, ніж абсолют. мінімум. У теплий період року абсолют. максимум температури повітря однорідніший, ніж у холодний.
Рекомендована література
Завантажити статтю
