МАКСИМО́ВИЧ Георгій Григорович (26. 04. 1922, с. Горостита, нині Люблін. воєводства, Польща — 04. 03. 2007, Львів) — фахівець у галузі фізико-хімічної механіки матеріалів. Брат М. Максимовича. Доктор технічних наук (1972), професор (1976), член-кореспондент НАНУ (1978). Дійсний член НТШ (1990). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Премія ім. Є. Патона АН УРСР (1978). Закін. Львів. політех. ін­ститут (1951). Від­тоді працював у Фіз.-мех. ін­ституті НАНУ (Львів): 1958–88 — завідувач від­ділу високотемператур. міцності кон­струкц. матеріалів у рідин. та газових середовищах, заст. дир. з наукової роботи, 1988–2000 — радник дирекції, 2000–01 — гол. н. с., 2001–07 — старший науковий спів­робітник Здійснив фундам. дослідж. структури і фіз.-мех. властивостей кон­струкц. матеріалів під впливом різних видів і рівнів навантаже­н­ня, температури при одночас. дії робочих середовищ. Ви­вчив поведінку тугоплавких кон­струкц. матеріалів і сплавів на їхній основі в умовах кімнат. і під­вищених т-р у вакуумі, інерт. газових та робочих агресив. середовищах, зокрема в роз­плавах лужних металів, а також ви­значив оптимал. способи терміч. обробле­н­ня високоміц. корозійно­стій. сталей. Зробив знач. внесок у роз­вʼяза­н­ня про­блем за­стосува­н­ня кон­струкц. композиц. матеріалів, армованих дис­крет. і неперерв. волокнами та сітками, а також викори­ста­н­ня метал. покрит­тів як засобу захисту деталей машин та елементів кон­струкцій від корозії і корозійно-мех. руйнува­н­ня.