Мала Білина

Визначення і загальна характеристика

МАЛА́ БІЛИНА́ — село Самбірського ра­йону Львівської області. Під­порядк. Великобілин. сільс. раді Новокалинів. територ. громади. Знаходиться за 75 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та за 7 км від м. Новий Калинів і залізнич. ст. Дубляни. Межує з селами Гординя (на Зх.), Велика Білина (на Сх.), Залужани (на Пд. Сх.) та Чайковичі (на Пн.). Є кілька ставків (водяться коропи, карасі, лини, окуні, щуки тощо), найбільший з яких споруджено на малій р. Бистриця. Площа 16,13 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 602, станом на 2016 — 423 особи; українці. Спочатку село мало назву Білівка. За нар. пере­казами, його та с. Велика Білина на­звали саме так тому, що води Дністра та Бистриці під час весняного роз­ливу «біліли» під соняч. променями. Вперше згадується у писем. джерелах 1442. Ріше­н­ням Ген. Радом. сейму від 22 трав­­ня 1505 під­тверджено роз­порядже­н­ня польс. короля Олександра щодо дарува­н­ня тер. на Зх. від Великої Білини у Самбір. окрузі Пере­мишл. землі по­стільничому Федькові Білю та його нащадкам. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького й опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 М. Б. ві­ді­йшла до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1918–19 — під владою ЗУНР, 1919–39 — Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. У 1-й пол. 20 ст. знач. внесок у роз­виток місц. освіти, громад. і культур. життя зробив І. Януш. Від червня 1941 до кін. липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у селі та його околицях вели боротьбу загони ОУН–УПА. Тут роз­ві­дано поклади природ. газу. Працює філія с.-г. під­приємства «Барком», яка роз­водить свиней різних порід (нині кілька тисяч). У М. Б. — початк. школа; Нар. дім «Просвіта», б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діють реліг. громади УПЦ КП (деревʼя­­на церква Пресвятої Трійці, 1672, памʼятка архітектури нац. значе­н­ня; тризрубна без­верха латинізов. типу, увінчана над навою ліхтарем з маківкою на дво­схилому спіл. даху; у 1930-х рр. гонт. покри­т­тя дахів замінили цинков. бляхою), УГКЦ (муров. церква Пресвятої Трійці, 2004), свідків Єгови та пʼятидесятників. 1991 насипано символічну могилу УСС. Про М. Б. залишив спогади письмен­ник і громад.-політ. діяч А. Чайковський.

Т. Т. Білинський

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю