Мала Білина

МАЛА́ БІЛИНА́  — село Самбірського району Львівської області. Підпорядк. Великобілин. сільс. раді Новокалинів. територ. громади. Знаходиться за 75 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та за 7 км від м. Новий Калинів і залізнич. ст. Дубляни. Межує з селами Гординя (на Зх.), Велика Білина (на Сх.), Залужани (на Пд. Сх.) та Чайковичі (на Пн.). Є кілька ставків (водяться коропи, карасі, лини, окуні, щуки тощо), найбільший з яких споруджено на малій р. Бистриця. Площа 16,13 км². За переписом насел. 2001, проживали 602, станом на 2016 — 423 особи; українці. Спочатку село мало назву Білівка. За нар. переказами, його та с. Велика Білина назвали саме так тому, що води Дністра та Бистриці під час весняного розливу «біліли» під соняч. променями. Вперше згадується у писем. джерелах 1442. Рішенням Ген. Радом. сейму від 22 трав­­ня 1505 підтверджено розпорядження польс. короля Олександра щодо дарування тер. на Зх. від Великої Білини у Самбір. окрузі Перемишл. землі постільничому Федькові Білю та його нащадкам. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького й опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 М. Б. відійшла до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1918–19 — під владою ЗУНР, 1919–39 — Польщі. Від 1939 — у складі УРСР. У 1-й пол. 20 ст. знач. внесок у розвиток місц. освіти, громад. і культур. життя зробив І. Януш. Від червня 1941 до кін. липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у селі та його околицях вели боротьбу загони ОУН–УПА. Тут розвідано поклади природ. газу. Працює філія с.-г. підприємства «Барком», яка розводить свиней різних порід (нині кілька тисяч). У М. Б. — початк. школа; Нар. дім «Просвіта», б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діють реліг. громади УПЦ КП (дерев’я­­на церква Пресвятої Трійці, 1672, пам’ятка архітектури нац. значення; тризрубна безверха латинізов. типу, увінчана над навою ліхтарем з маківкою на двосхилому спіл. даху; у 1930-х рр. гонт. покриття дахів замінили цинков. бляхою), УГКЦ (муров. церква Пресвятої Трійці, 2004), свідків Єгови та п’ятидесятників. 1991 насипано символічну могилу УСС. Про М. Б. залишив спогади письменник і громад.-політ. діяч А. Чайковський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю