Мала Вільшанка

МАЛА́ ВІЛЬША́НКА — село Золочівського ра­йону Львівської області. Під­порядк. Бортків. сільс. раді. Знаходиться на р. Гологірка (притока Полтви, бас. Західного Бугу), за 62 км від обл. центру, за 29 км від райцентру та за 5 км від залізнич. ст. Красне. Площа 1,97 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 498, у 2016 — 409 осіб; пере­важно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1450. За нар. пере­казами, у цій місцевості у давнину були великі зарослі вільшини. У них пере­ховувалися люди з навколиш. поселень під час татар. набігів. Станом на 1886 власником села був граф Ю. Лось. Тоді у М. В. мешкали 237 греко-католиків, 106 римо-католиків і 14 юдеїв; функціонували громад. позичк. каса та однокласна школа. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). На поч. 20 ст. багато земель належали німцеві Денґефнеру. Після роз­паду Австро-Угорщини 1918 — у складі ЗУНР, 1919–39 — знову Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацію. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Нині працюють с.-г. під­приємства «Райз-захід» і «Нива». Тут роз­водять коней укр. верхової породи. У М. В. — Нар. дім і б-ка. Діє реліг. громада УГКЦ у памʼятці архітектури нац. значе­н­ня — деревʼяній церкві св. архістратига Михаїла. Храм був зведений 1704 у с. Соколівка (нині Буського р-ну Львів. обл.), а 1925 пере­везений у М. В. У тому ж році у пд.-зх. частині церк. по­­­двірʼя споруджено дво­ярусну дзвіницю з пірамідал. дахом. Будівля церкви тризрубна (з сосн. брусів), по периметру оточена опаса­н­ням у ви­гляді напів­закритої галереї. З Пн. до вівтаря прибудована ризниця. Восьмерик нави завершує шоломоподіб. верх із глухим ліхтарем і маківкою. Бокові верхи мають дзвоноподібну форму без ліхтарів. Гол. вхід під­креслений дво­схилим дашком, який ви­ступає над опаса­н­ням. Довжина будівлі дорівнює її висоті. Іконостас виготовлено на­прикінці 17 ст., роз­писи виконано під керівництвом І. Рутковича. Встановлено памʼят. хрест Свободи (на честь скасува­н­ня кріпос. права 1848).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю