Малащук Роман-Богдан Іванович
МАЛАЩУ́К Роман-Богдан Іванович (11. 11. 1913, с. Бедриківці, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. — 09. 05. 1991, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — громадсько-політичний діяч. Член ОУН. Навч. на гуманітар. (1934–35) і юрид. (1937–39) ф-тах Львів. університету. Був чл. Коломий. окруж. екзекутиви ОУН (1931–34), окруж. провідником Коломийщини (1935–37), провідником студент. сектору Крайової екзекутиви ОУН зх.-укр. земель (1937–39). Учасник 7-го конгресу Союзу укр. студент. організацій під Польщею (СУСОП) у Львові, на якому обраний чл. Студент. репрезентації СУСОП. У березні 1939 заарешт. разом із ін. делегатами, звільнений на поч. 2-ї світової війни. Учасник 2-го Великого збору ОУН у Кракові (березень–квітень 1941). Входив до штабу Похід. груп ОУН. Влітку 1941 — співроб. організац. референтури Проводу ОУН у Львові, в. о. обл. провідника ОУН Станіславщини. У вересні 1941 заарешт. ґестапо, до травня 1945 ув’язнений у нім. концентрац. таборах. 1948 здобув докторат із права в УВУ (Мюнхен). Відтоді мешкав у Канаді. 1945–68 — чл. Гол. Суду та Проводу Закордон. частин ОУН; від 1968 — чл. Проводу ОУН; водночас — співзасн. і перший голова (1949–75), почес. голова (від 1975) Ліги визволення України; чл. секретаріату Світ. конгресу вільних українців (1973–83), співзасн., чл. дирекції і ред. видавництва «Гомін України» (Торонто). Автор спогадів «З книги мого життя» (т. 1–2, Торонто, 1987–88).