Малинівка
Визначення і загальна характеристика
МАЛИ́НІВКА — селище міського типу Чугуївського району Харківської області. Знаходиться на лівому березі р. Сіверський Донець (притока Дону, бас. Азовського моря), за 29 км від обл. центру та за 4 км від райцентру. Є заказник Малинів. ліс. дача. Площа 11,67 км2. За переписом насел. 2001, проживали 7792 особи (складає 103,7 % до 1989); станом на 2016 — 7562 особи; переважно українці. Існує декілька версій щодо походження назви: від заростей дикої малини, що рясно росла в околицях; від птахів малинівок. Зберігся також переказ, що раніше поселення мало назву Млинівка, бо в околицях працювало багато млинів. Засн. 1652. Згодом М. стала слободою. Вона складалася з 13-ти сотень. На неї часто нападали татар. загони. Від 1704 — у межах Ізюм., від 1726 — Чугуїв. полків. У 19 — на поч. 20 ст. — село Коробчан. волості Зміїв. пов. Харків. губ. 1853 відкрито церк.-парафіял. школу. У минулому в М. діяли 3 церкви: архангела Михаїла (у центрі), Покрови та Успенська. 1859 один із храмів розписував І. Рєпін. 1864 мешкали 1492, 1914 — 6279 осіб. На поч. 20 ст. функціонувало земське змішане 1-класне училище. Під час воєнних дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1938 — смт. Від 29 жовтня 1941 до 10 лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У М. був табір для рад. військовополонених. 1971 розпочато будівництво філії З-ду ім. В. Малишева, 2005 — індустр. парку «М.». Нині працюють Лікеро-горілчаний завод «Прайм», Малинів. склозавод (проектна потуж. складає 50 млн шт. од. склотари щомісяця), підприємство з переробки пшениці «Бікорм» (крохмаль, патока, глюкоза, сухі корм. домішки, дріждж. екстракти, висівки, глютен), завод «ТММ Енергобуд» (елементи трубопроводів високого, серед. та низького тиску). У М. — заг.-осв. школа, г-зія, дошкіл. навч. заклад; Будинок культури, б-ки для дітей і дорослих; амбулаторія. Функціонує нар. фольклор. колектив «Малинова криниця». 1967 тут знято частину епізодів х/ф «Весілля в Малинівці» («Ленфільм», реж. А. Тутишкін). Від 2003 у смт проходить відкритий фестиваль обряд. та сучас. весіл. мистецтва «Весілля в Малинівці». Реліг. громади: УПЦ МП (церква архангела Михаїла), християн віри євангельської. 2007 на пд. околиці відновлено курган на місці могили козац. гетьмана, засн. Чугуєва Я.-С. Іскри-Острянина (Остряниці). Встановлено погруддя Т. Шевченка, памʼятники героям х/ф «Весілля в Малинівці», зокрема й Попандопуло, та воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни.
Літ.: Гумилевский Д. Г. Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Х., 2005; Мій рідний край Чугуївщина. Чугуїв, 2008; Х., 2013.
О. О. Головченко, О. М. Картавін, М. І. Семерʼянов
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
