Київський Свято-Архангело-Михайлівський Звіринецький чоловічий монастир УПЦ МП

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКИЙ СВЯ́ТО-АРХА́НГЕЛО-МИХА́ЙЛІВСЬКИЙ ЗВІРИНЕ́ЦЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Общину на тер. Звіринецьких печер засн. 1911 о. Валентином (Кротенком) на місці ймовір. роз­ташува­н­ня літопис. Звіринец. обителі, яку вважають попередницею Видубицького Свято-Михайлівського чоловічого монастиря. За сприя­н­ня князя В. Жевахова (див. Іоасаф) збудовано надпечер. храм із келіями. 1913 його престол освячено на честь Різдва Пресвятої Богородиці, а через пів­року престол бічної межі храму освячено на честь святителя Іоасафа Бєлгородського. Тоді ж общину пере­творено на скит Києво-Печерської Свято-Успенської лаври, що нараховував бл. 40 насельників. У 1930-х рр. обитель закрито (остан. настоятель — архімандрит Філарет), церкву Різдва Пресвятої Богородиці зруйновано. 1997 насельники Київського Свято-Троїцького Іонинського чоловічого монастиря почали від­роджувати Звіринец. скит. Від 2009 — монастир із сучас. на­звою. Нині діють храми на честь Різдва Божої Матері з нижнім приділом на честь святителя Іоасафа Бєлгородського і священ­номученика Іоасафа (Жевахова); архангела Михаїла (печерний); Усіх преподобних отців Звіринецьких та ікони Божої Матері «Усіх скорботних радість». Під керівництвом архімандрита Кас­сіана (Шостака) в обителі пере­буває 7 насельників (5 ченців, 2 послушники). Святині — чудотворні ікони Божої Матері «Скоропослушниця», Звіринецька й «Усіх скорботних радість», мощі преподобних отців Звіринецьких (11–13 ст.).

Літ.: Каманинъ И. Звѣринецкія пещеры въ Кіевѣ (ихъ древность и святость). К., 1914.

Л. В. Журило

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю