Килимник Степан Іванович

Визначення і загальна характеристика

КИЛИ́МНИК Степан Іванович (05(17). 01. 1890, с. Якушинці Вінн. пов. Поділ. губ., нині Вінн. р-ну Вінн. обл. — 10. 05. 1963, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — етно­граф, історик. Дійсний член НТШ, УВАН. Закін. Вінн. учит. семінарію (1911), навч. у Феодосій. учит. ін­ституті (нині АР Крим, 1919–20), закін. Харків. університет (1921). Учителював, працював бібліотекарем у органах Наркомосу Вінн. і Жмерин. р-нів на Поділ­лі, на Чернігівщині, викл. Ніжин. пед. ін­ституту (Черніг. обл.). Брав участь у багатьох пед. зʼ­їздах, нарадах, конф., друкував праці з педагогіки. Під час 2-ї світової війни — політ. референт ОУН(б) у Вінн. обл. 1942 очолював групу вчителів-істориків у Він­ниці, яка готувала під­ручник «Історія України», до якого написав роз­діл про козач­чину. Від 1943 — на еміграції. Був чл. Укр. допомогового комітету, освіт. референтом в одному з таборів для пере­міщ. осіб в Австрії. Від 1949 — у Канаді. Автор наук. роз­відок з історії, етно­графії, фольклористики, літературо­знавства. Гол. праця — 6-томне етногр.-фольклорне дослідж. «Український рік у народних звичаях в історичному освітлен­ні» (Він­ніпеґ, 1955, 1957, 1959; Торонто, 1962, 1963, остан. том лишився в рукописі; 1994 пере­вид. у Києві факсимільно у 2-х кн.) — містить записи зимового, весняного, літнього та осін­нього циклів нар. свят і обрядів. Як історик досліджував діяльність князів Данила Галицького та Ярослава Мудрого, геть­манів Б. Хмельницького, І. Виговського й І. Мазепи. Під­готував до вид. кн. «Мої спогади» та «Пі­знай себе».

Пр.: Доба Мазепи // Самост. Україна. 1951–52; Землею українською: Король Данило. Буенос-Айрес, 1955; Він­ниця. Буенос-Айрес, 1957; Землею українською: Вороновиця. Буенос-Айрес, 1957; Землею українською: Немирів. Буенос-Айрес, 1958; Землею українською: Містечка Красне та Ворошилівка. Буенос-Айрес, 1958; Світо­гляд геть­мана Мазепи // Альм. «Гомону України» на 1959 рік. Торонто, [б. р.].

А. М. Подолин­ний

Завантажити статтю