Малозьомова Олександра Іванівна
МАЛОЗЬО́МОВА Олександра Іванівна (12. 01. 1930, Харків — 26. 12. 2015, Київ) — музикознавець, педагог. Дочка І. Малозьомова. Канд. мистецтвознавства (1970). Закін. Київську консерваторію (нині Нац. муз. академія України, 1953; кл. П. Козицького, М. Крохмаль-Орябинської), де відтоді й працювала (до 2005): від 1981 — доцент кафедри історії музики, 1970–76 — зав., від 1990 — в. о. професор кафедри укр. і рос. музики, водночас 1989–96 — декан істор.-теор., композитор. ф-ту, а також факультету по роботі з іноз. студентами. Досліджувала муз. культуру «срібної доби». Серед учнів — О. Зінькевич, Г. Кириліна, С. Коробецька, С. Тишко. Зробила вагомий внесок у дослідження історії Київ. консерваторії. Брала участь у написанні підручників «Історія української дожовтневої музики» (К., 1969), «История украинской музыки» (Москва, 1981), «Історія української радянської музики» (К., 1990). Співупорядниця праць «Виконавські школи вищих учбових закладів України» (1990), «Академія музичної еліти» (2004; обидві — Київ). Однією з перших досліджувала оперні твори 1920–30-х рр. Б. Лятошинського, Ю. Мейтуса, К. Данькевича, В. Фемеліді, Б. Яновського, О. Чишка.
Додаткові відомості
- Основні праці
- З історії української радянської опери 20-х рр. Опера Б. Лятошинського «Золотий обруч» // УМ. 1967. Вип. 2; До історії Київської консерваторії (2-а половина 1950-х — 1980-ті роки) // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2000. Вип. 12; Покликання: Життя і творча діяльність О. С. Тимошенка. К., 2002 (співавт.); Сторінки історії Київської консерваторії. Шлях до відкриття // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2004. Вип. 42 (співавт.); Київська консерваторія. Етапи історії // Нац. муз. академії України 100 років. К., 2013 (співавт.); Оперні драми і колізії // Музика. 2015. № 3–5.
Завантажити статтю
Людина 
