Крохмаль-Орябинська Марфа Павлівна
КРО́ХМАЛЬ-ОРЯ́БИНСЬКА Марфа Павлівна (02. 07. 1905, м. Білопілля, нині Сумської обл. — 16. 01. 1953, Київ) — музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1943). Закінчила Харківський музично-драматичний інститут (1927), інструкторський відділ (1934) та аспірантуру (1937, керівник Р. Грубер) при Ленінградській (нині Санкт-Петербург) консерваторії, де й працювала від 1932 — викладач, 1947–50 — доцент кафедри історії музики, водночас від 1949 — виконувач обов'язків декана теоретико-композиторського факультету. 1950–53 — завідувач кафедри історії російської музики Київської консерваторії, де, зокрема, викладала курс оперної драматургії, також 1952–53 — керівник наукового студентського товариства. Наукові зацікавлення різнопланові, стосувались проблем взаємодії слова і музики, музичного театру, російської, західної, узбецької музичної творчості тощо. Серед проблем, які порушувала у музично-публіцистичних виступах — художньо-естетичні критерії музичного мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Роберт Шуман. Москва, 1937; «Любовь поэта» Р. Шумана // Очерки по истории и теории музыки. Ленинград, 1940. Вып. 2; Музыкальная комедия Б. Арапова «Насреддин в Бухаре» // Пути развития узб. нар. музыки. Ленинград; Москва, 1946; Гоголь і музика // Вітчизна. 1952. № 7; О. К. Глазунов. К., 1953 (співавтор).