Кирилівська лікарня

КИРИ́ЛІВСЬКА ЛІКА́РНЯ — комплекс памʼяток архітектури. Роз­таш. на вул. Фрунзе, № 103 у Києві, в істор. місцевості Дорогожичі. Історія К. л. роз­починається 1786, коли за наказом Катерини ІІ ліквідовано Кирилів. монастир, а його споруди пере­дано притулку для військ. інвалідів. Первісну будівлю притулку, що стояла побл. Кирилівської церкви, раніше використовували як келії. 1803 на Пд. садиби монастиря споруджено одноповерх. це­гляні корпуси, куди пере­містили лікарню для божевільних, що раніше функціонувала на сучас. вул. Костянтинівська, № 6/8. У 1823 на Сх. від Кирилів. церкви замість колиш. келій зведено комплекс із 3-х цегл. споруд (за участі арх. Й. Шарлеманя): двоповерхові корпус для роз­міще­н­ня 4-х офіцерів і 46-ти нижчих чинів та богадільню, між ними — одноповерх. пральню з мезоніном. 1835 інвалід. будинок пере­творено на лікарняний заклад із 80-ма ліжками. У 1840–50-х рр. лікарняні корпуси пере­плановано та добудовано, що до­зволило збільшити заг. кількість ліжок до 180-ти. Лікарня та богадільня були під­порядк. Приказу громад. до­гляду — губерн. установі з питань соц. захисту. Кирилів. церква діяла як лікарняний храм. 1872–76 за проектом інж. Ф. Гешвенда з пд.-зх. боку садиби збудовано комплекс із 9-ти одно- та двоповерх. деревʼяних на цегл. фундаментах корпусів на 104 ліжка, куди пере­ведено лікарню для божевільних. Водночас у сх. частині по­двірʼя зведено двоповерх. деревʼяну будівлю для богадільні та фельдшер. школи. 1891 на сх. ви­ступі Кирилів. плато за проектом Я. Кривцова збудовано двоповерх. з під­валом цегл. корпус терапевт. від­діл. на 32 ліжка, 1897 за проектом Г. Антоновського — корпус для хірург. і гінекол. від­ділень (складається з двох обʼєктів: П-подіб. двоповерхового з під­валом та Н-подіб. двоповерхового; зʼ­єд­нані заокругленим у плані приміще­н­ням операційних). На поч. 20 ст. їх зʼ­єд­нано з боку сх. торців двоповерх. цегл. прибудовою. У 1890-х рр. арх. О. Кобелєв побл. схилу на Пн. садиби звів каплицю з приміще­н­ням для моргу (1902), а у зх. частині ділянки — змішану одноповерх. на цокол. поверсі споруду інфекц. корпусу на 60 ліжок. 1907 у пд. частині території влаштовано нові цегл. служб. приміще­н­ня — пекарню, кухню, пральню, електро­станцію. 1912–13 нав­проти зх. фасаду Кирилів. церкви побудовано корпус акушер. клініки Жін. мед. ін­ституту. За межами садиби Кирилів. монастиря при лікарні діяли амбулаторія та акушер.-фельдшер. школа. Під час нім.-фашист. окупації споруди К. л. за­знали знач. по­шкоджень. У 1960-х рр. у пд. і зх. частинах садиби побудовано нові великі корпуси стаціонар. від­ділень, консультац. та реабілітац. центрів. Усі будівлі 1870-х рр. і значну частину старої забудови пд. ділянки втрачено; споруди, зведені 1823, пере­будовано. Донині збереглися акушер. клініка Жін. мед. ін­ституту (1912–13), каплиця з моргом (1902), лікарняний корпус (1803), пральня (1823). Протягом існува­н­ня Кирилів. богадільні в її приміще­н­нях працювали хірург, уролог О. Радзієвський, венеролог C. Томашевський, психіатри та невропатологи С. Штейберг (від 1865; перший київ. лікар-психіатр), П. Нечай (був старшим лікарем), В. Селецький, І. Сікорський. У рад. час заклад був повністю пере­профільований на психоневрол. лікарню. У 1920–30-х рр. — ім. Т. Шевченка, від 1936 — ім. І. Па­влова (на тер. лікарні встановлено погру­д­дя вченого). У ній працювали психіатри В. Протопопов, Б. Маньковський, В. Гак­кебуш, Є. Копистинський, Я. Фрумкін. До 1936 при психоневрол. лікарні функціонував психіатр. технікум.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю