Кирилівська лікарня

КИРИ́ЛІВСЬКА ЛІКА́РНЯ  — комплекс пам’яток архітектури. Розташ. на вул. Фрунзе, № 103 у Києві, в істор. місцевості Дорогожичі. Історія К. л. розпочинається 1786, коли за наказом Катерини ІІ ліквідовано Кирилів. монастир, а його споруди передано притулку для військ. інвалідів. Первісну будівлю притулку, що стояла побл. Кирилівської церкви, раніше використовували як келії. 1803 на Пд. садиби монастиря споруджено одноповерх. цегляні корпуси, куди перемістили лікарню для божевільних, що раніше функціонувала на сучас. вул. Костянтинівська, № 6/8. У 1823 на Сх. від Кирилів. церкви замість колиш. келій зведено комплекс із 3-х цегл. споруд (за участі арх. Й. Шарлеманя): двоповерхові корпус для розміщення 4-х офіцерів і 46-ти нижчих чинів та богадільню, між ними — одноповерх. пральню з мезоніном. 1835 інвалід. будинок перетворено на лікарняний заклад із 80-ма ліжками. У 1840–50-х рр. лікарняні корпуси переплановано та добудовано, що дозволило збільшити заг. кількість ліжок до 180-ти. Лікарня та богадільня були підпорядк. Приказу громад. догляду — губерн. установі з питань соц. захисту. Кирилів. церква діяла як лікарняний храм. 1872–76 за проектом інж. Ф. Гешвенда з пд.-зх. боку садиби збудовано комплекс із 9-ти одно- та двоповерх. дерев’яних на цегл. фундаментах корпусів на 104 ліжка, куди переведено лікарню для божевільних. Водночас у сх. частині подвір’я зведено двоповерх. дерев’яну будівлю для богадільні та фельдшер. школи. 1891 на сх. виступі Кирилів. плато за проектом Я. Кривцова збудовано двоповерх. з підвалом цегл. корпус терапевт. відділ. на 32 ліжка, 1897 за проектом Г. Антоновського — корпус для хірург. і гінекол. відділень (складається з двох об’єктів: П-подіб. двоповерхового з підвалом та Н-подіб. двоповерхового; з’єднані заокругленим у плані приміщенням операційних). На поч. 20 ст. їх з’єднано з боку сх. торців двоповерх. цегл. прибудовою. У 1890-х рр. арх. О. Кобелєв побл. схилу на Пн. садиби звів каплицю з приміщенням для моргу (1902), а у зх. частині ділянки — змішану одноповерх. на цокол. поверсі споруду інфекц. корпусу на 60 ліжок. 1907 у пд. частині території влаштовано нові цегл. служб. приміщення — пекарню, кухню, пральню, електростанцію. 1912–13 навпроти зх. фасаду Кирилів. церкви побудовано корпус акушер. клініки Жін. мед. інституту. За межами садиби Кирилів. монастиря при лікарні діяли амбулаторія та акушер.-фельдшер. школа. Під час нім.-фашист. окупації споруди К. л. зазнали знач. пошкоджень. У 1960-х рр. у пд. і зх. частинах садиби побудовано нові великі корпуси стаціонар. відділень, консультац. та реабілітац. центрів. Усі будівлі 1870-х рр. і значну частину старої забудови пд. ділянки втрачено; споруди, зведені 1823, перебудовано. Донині збереглися акушер. клініка Жін. мед. інституту (1912–13), каплиця з моргом (1902), лікарняний корпус (1803), пральня (1823). Протягом існування Кирилів. богадільні в її приміщеннях працювали хірург, уролог О. Радзієвський, венеролог C. Томашевський, психіатри та невропатологи С. Штейберг (від 1865; перший київ. лікар-психіатр), П. Нечай (був старшим лікарем), В. Селецький, І. Сікорський. У рад. час заклад був повністю перепрофільований на психоневрол. лікарню. У 1920–30-х рр. — ім. Т. Шевченка, від 1936 — ім. І. Павлова (на тер. лікарні встановлено погруддя вченого). У ній працювали психіатри В. Протопопов, Б. Маньковський, В. Гаккебуш, Є. Копистинський, Я. Фрумкін. До 1936 при психоневрол. лікарні функціонував психіатр. технікум.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю