МАНЬКО́ВСЬКИЙ Тадеуш (02. 08. 1878, Львів — 08. 08. 1956, м. Краків, Польща) — право­знавець, колекціонер, історик мистецтва. Дійсний член Польс. АН та мистецтв (1939). Член Львів. наук. товариства. Ви­вчав право у Львів. університеті. Під час навч. 1898–1902 працював в Ос­солінеумі. Здобув 1904 ступ. д-ра юриспруденції, 1948 — ступ. д-ра мистецтво­­знавства у Яґел­лон. університеті в Кракові. 1904 роз­почав судову практику в Ін­нсбруці (Австрія). 1905 повернувся до Львова, за­ймався адвокат. практикою до 1930. Сер­йозно захопившись колекціонува­н­ням, мандрував Галичиною та Європою. Досліджував культуру і мистецтво Львова, історію вірменів Польщі, сх. мистецтво. Перша наук. публікація — ст. «Z refleksji о Wilnie і о baroku pols­kim» // «Rocznik Towarzystwa Przyja­­ciół Nauk w Wilnie» (1912). Під­готував 1939 дослідж. «Dawny Lwów: jego sztuka i kultura artys­tyczna» (скорочену версію опубл. 1973 у Лондоні). Оселився 1945 у Кракові, де 1945–51 працював зав. держ. мист. зі­бра­н­ня Вавел. замку, водночас 1947–55 викладав історію мистецтва Близького Сходу у Яґел­лон. університеті. 1951–55 — зав. кабінету гравюр Польс. АН та мистецтв. Помешка­н­ня М. у Вавел. замку стало своєрід. салоном, де зу­стрічалися музейні працівники, колекціонери та мистецтво­знавці Кракова.