Мартинець Йосиф-Роман

МАРТИНЕ́ЦЬ Йосиф-Роман (07. 02. 1903, Львів — 23. 02. 1989, м. Куритиба, шт. Парана, Бразилія) — церковний діяч УГКЦ. 1912 разом із родиною емігрував до Бразилії. Закін. лат. дієцезіал. семінарію в Куритибі. 1922 переїхав на Закарпаття, 1923 вступив до новіціату ЧСВВ у Мукачевому. Від 1925 навч. у Папському Григоріан. університеті у Римі, де здобув докторат із догмат. богослов’я. 1924 склав перші, 1927 — довічні монаші обіти у ЧСВВ. Відтоді — директор василіян. студій у с. Малий Березний (нині Великоберезнян. р-ну Закарп. обл.), префект студентів у Малій семінарії ЧСВВ в Ужгороді, співроб. ред. часописів «Благовісник» і «Місіонар». 1935 повернувся до Бразилії. Співзасн. і викл. Малої семінарії ЧСВВ у м. Прудентополіс (шт. Парана), ред. часопису «Праця». Заснував молодіжну організацію «Самоосвіта», що видавала часопис «Самоосвітник». Від 1939 — протоігумен Провінції ЧСВВ у Бразилії; 1953–55 — протоконсультор ЧСВВ і ректор Укр. папської колегії св. Йосафата у Римі. Входив до складу Біблій. комісії, яка переклала Святе Письмо українською мовою. 1958 признач. титуляр. єпископом Солдаї і пом. римо-катол. архієпископа Ріо-де-Жанейро, у тому ж році хіротонізов. на єпископа. Від 1962 — апостол. екзарх, від 1971 — перший єпископ Куритибський УГКЦ. Від 1978 — на спокої за станом здоров’я. До 1981 викладав укр. мову і літературу в семінарії ЧСВВ у Куритибі.

Літ.: У Бразилії помер Владика Й. Мартинець // Свобода. 1989, 25 лют.; Борушенко О. Os Ucranianos. Curitiba, 1996.

О. П. Борушенко