Мартюшов Анатолій Іванович
МАРТЮШО́В Анатолій Іванович (13. 08. 1941, м. Салаїр Кемеров. обл., РФ) — актор, режисер. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Закін. актор. (1964; викл. Є. Бондаренко), режисер. (1974; викл. О. Скибневський) факультети Харків. інституту мистецтв. 1964–66 — арт. театру Чорномор. флоту (Севастополь); 1966–73 — реж. самодіял. юнац. театру (Палац культури «Металіст», Харків); 1974–82 — реж.-постановник Сум. театру драми і муз. комедії ім. М. Щепкіна. Від 1982 — у Сум. театрі для дітей та юнацтва, де опанував режисуру театру ляльок: від 1991 — гол. реж.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Біла хвороба» К. Чапека (1974), «Тил» М. Зарудного (1977), «Дама-невидимка» П. Кальдерона (1978), «Солодка ягода» за В. Шукшиним (1979), «Титарівна» М. Кропивницького (1980), «Твої шістнадцять» Т. Яна (1982), «Царівна-Жаба» Н. Гернет (1984), «Зінуля» О. Гельмана (1986), «Два клени», «Попелюшка» Є. Шварца (1987), «Дорога Олена Сергіївна» Л. Розумовської (1988), «Іван-Царевич» Ю. Кіма (1990), «Дивна місіс Севідж» Дж. Патріка (1993), «Білосніжка та сім гномів» Л. Устинова (1994), «Принцеса та Свинопас» за Г.-К. Андерсеном (1995), «Дядько Федір, Пес та Кіт» Е. Успенського, «Вій» за М. Гоголем (обидві — 1997), «Чума обом родинам вашим» Г. Горіна, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (обидві — 1998), «Хто царівну поцілує» Ю. Кіма (1999), «Езоп» Ґ. Фіґейредо (2001), «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка (2002), «Приборкання норовливої» В. Шекспіра, «Снігуронька» М. Бартенєва (обидві — 2003), «Аладдін» Я. Стельмаха (2005).
Завантажити статтю
Людина 
