КИРИЧЕ́НКО Ілля Микитович (19(31). 07. 1889, с. Рябухи, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. — 13. 07. 1955, Київ) — мово­знавець. Кандидат філологічних наук (1945), член-кореспондент АН УРСР (1951). Закін. Ніжин. істор.-філол. ін­ститут (нині Черніг. обл., 1914). Від­тоді учителював у м. Іваново-Вознесенськ (нині Іваново, РФ); від 1918 — у Лубнах (нині Полтав. обл.) та Києві. Від 1931 — в Ін­ституті мово­знавства АН УРСР (Київ): від 1946 — завідувач від­ділу словників; одночасно від 1936 — у Київ. університеті: від 1952 — завідувач кафедри класич. філології. Наукові дослідже­н­ня: лексико­графія, правопис, стилістика. Брав участь в укла­дан­ні «Словника медичної термінології» (К., 1936), «Російсько-українського словника» (К., 1937), «Орфо­графічного словника для середньої школи» (1948; 22-е вид. — 1977), «Російсько-українського словника» (Москва, 1948; К., 1956; 1961), «Українсько-російського словника» (гол. ред.; т. 1–6, 1953–63), «Орфо­графічного словника» (1955; 1961), «Українсько-російського і російсько-українського словника власних імен людей» (1954; усі — Київ). Засн. і гол. ред. «Лексико­графічного бюлетеня» (1951–55, вип. 1–5).