МИРОТВО́РЦЕВ Сергій Романович (Миротворцев Сергей Романович; 16(28). 05. 1878, станиця Усть-Медведиць­ка, нині м. Серафимович Волгогр. обл., РФ — 04. 05. 1949, м. Саратов, РФ) — російський лікар-хірург. Доктор медицини (1909), проф., академік АМН СРСР (1945). Заслужений діяч науки РСФРР (1935). Учасник рос.-япон. вій­ни 1904–05. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1903). Від 1900 родина М. мешкала в Охтирці (нині місто Сум. обл.), де 1904 вперше в повіті здійснив кесарів роз­тин. Працював позаштат. ординатором лікарні у С.-Пе­тербурзі. Від 1905 — у хірург. клініці Військ.-мед. академії в С.-Пе­тербурзі. Від 1914 — у Саратов. університеті: від 1920 — завідувач кафедри факультет. хірургії, водночас 1922–28 — ректор. Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн служив військ. лікарем. Наукові дослідже­н­ня з клін. та військ.-польової хірургії, урології. Ви­вчав про­блеми симптоматики й діагностики під­ковоподіб. нирки, лікува­н­ня стриктур уретри, зло­якіс. ново­утворень, зокрема саркоми трубчастих кісток. Автор методу пере­садже­н­ня сечоводу в пряму кишку при тяжких хворобах сечового міхура (операція М.). За­пропонував за­стосува­н­ня гемо­статич. властивостей кетгуту для зупинки кровотечі з паренхіматоз. органів і синусів твердої мозк. оболонки. Написав спогади «Страницы жизни», ви­дані 1956 у Ленін­граді (нині С.-Пе­тербург). Імʼям ученого на­звано вулиці у Саратові та Серафимовичі.