КИРІЄ́НКО Іван Андрі­йович (05(17). 09. 1879, селище Бахмач, нині місто Чернігівської обл. — 1971, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Доктор технічних наук (1948), професор (1950). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1959). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1909). Працював 1909–20 на будівництві шляхів: 1913–18 — завідувач від­ділу проектува­н­ня шляхів Київського земства. 1918–41 викладав у Київському політехнічному ін­ституті, ін­ституті народної освіти, залізничному технікумі; 1944–47 — завідувач кафедри шляхово-будівельних матеріалів Київського автошляхового ін­ституту; 1947–71 — професор кафедри технології виробництва бетон­них і залізобетон­них кон­струкцій Київського інженерно-будівельного ін­ституту. Основний напрям наукових досліджень — бетонува­н­ня при низьких температурах. Брав активну участь у будівництві Горьковського автомобільного (нині м. Нижній Новгород, РФ) і Харківського тракторного заводів, інших великих обʼєктів у СРСР. Від 1955 — дійсний член, 1955–63 — завідувач сектору вʼяжучих бетонів Академії будівництва і архітектури УРСР.