МИХАЙЛЕ́ЦЬ Володимир Андрі­йович (14. 02. 1950, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1989), професор (1994), член-кореспондент НАНУ (2025). Премії ім. М. Крейна НАНУ (2017). Закін. Київський університет (1972), де й викладав: 2010–12 — професор кафедри матем. фізики, 2012–16 — професор кафедри матем. аналізу. Від 1975 працює в Ін­ституті математики НАНУ (Київ): від 1990 — провід­ний науковий спів­робітник; одночасно 1994–98 — проф. Бялостоц. від­діл. Варшав. університету (Польща); від 2013 — професор кафедри матем. аналізу та теорії ймо­вірностей Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут». Основні напрями наук. досліджень: спектрал. теорія операторів, диференціал. рівня­н­ня, теорія узагальнених функцій. Роз­винув теорію еліптич. кра­йових задач у гільберт. шкалах просторів Хермандера, а також теорію заг. самоспряжених кра­йових задач для еліптич. диференціал. рівнянь в обмежених евклід. областях; роз­робив новий під­хід до аналізу диференціал. операторів з узагальненими функціями в коефіцієнтах на основі теорії квазідиференціальних за Шином–Цет­тлом операторів.