Михайлівське поселення

МИХА́ЙЛІВСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕ­Н­НЯ — археологічна памʼятка доби міді — ран­ньої бронзи. Від­крите по­близу с. Михайлівка (Нововоронцовського р-ну Херсонської обл.), досліджене 1952–55 (під керівництвом О. Лагодовської) і 1964. Під час роз­копок нижнього культурного шару кінця 4 — 1-ї половини 3 тис. до н. е. виявлено рештки невеликого поселе­н­ня з напів­землянковими житлами з від­критими вогнищами. Мешканці за­ймалися скотарством і землеробством. У середньому та верх­ньому шарах, що належали до ямної культурно-історичної спільності, зна­йдено залишки великого поселе­н­ня — виробничого центру з майстернями із виготовле­н­ня металевих, камʼяних та кістяних виробів, оточеного високими камʼяними мурами та глибокими ровами. Це найдавніша фортеця у Пів­ден­но-Східній Європі. Матеріали роз­копок засвідчують звʼязки степового населе­н­ня з пів­нічно-кавказькими і трипільськими племенами. Також див. Археологічна культура.