Михайлівське поселення
Визначення і загальна характеристика
МИХА́ЙЛІВСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕННЯ — археологічна пам’ятка доби міді — ранньої бронзи. Відкрите поблизу с. Михайлівка (Нововоронцовського р-ну Херсонської обл.), досліджене 1952–55 (під керівництвом О. Лагодовської) і 1964. Під час розкопок нижнього культурного шару кінця 4 — 1-ї половини 3 тис. до н. е. виявлено рештки невеликого поселення з напівземлянковими житлами з відкритими вогнищами. Мешканці займалися скотарством і землеробством. У середньому та верхньому шарах, що належали до ямної культурно-історичної спільності, знайдено залишки великого поселення — виробничого центру з майстернями із виготовлення металевих, кам’яних та кістяних виробів, оточеного високими кам’яними мурами та глибокими ровами. Це найдавніша фортеця у Південно-Східній Європі. Матеріали розкопок засвідчують зв’язки степового населення з північно-кавказькими і трипільськими племенами. Також див. Археологічна культура.