МИША́НИЧ Михайло Васильович (20. 11. 1941, с. Барвінок, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл.) — фольклорист, етномузиколог. Брат Олекси та Степана Мишаничів. Доц. (1997). Закін. Львів. консерваторію (1964). У 1966–68 — викладач Далекосх. пед. ін­ституту мистецтв (м. Владивосток, РФ). Від 1968 — викладач Львів. муз.-пед. училища, водночас від 1989 — Львів. муз. академії: від 1994 — доцент кафедри муз. фольклористики, від 1999 — старший науковий спів­робітник Про­блем. н.-д. лаб. муз. етнології. Наукові дослідже­н­ня: нар. музика різних етніч. регіонів — Волині, Поді­л­ля, Пере­дкарпа­т­тя, Карпат (Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина) та Закарпа­т­тя. М. роз­робив і удосконалив систему фонет. муз.-етногр. по­значок для від­ображе­н­ня специфіки викона­н­ня народновокал. музики Зх. Укра­їни, якою користуються сучасні музикологи. Автор низки н.-д. і навч.-метод. праць із питань польової практики, муз. транс­крипції та аналізу нар. музики. Записав понад 10 тис. нар. пісень. Бл. 6500 нотних транс­крипцій мелодій укр. нар. пісень, зі­браних М., зберігаються в автор. рукописах і рукопис. збірниках, 7 із яких депоновано у фондах ЛННБУ та продубльовано у фондах б-ки Про­блем. н.-д. лаб. муз. етнології.