Мігай Сергій Іванович
Визначення і загальна характеристика
МІГА́Й Сергій Іванович (18(30). 05. 1888, м. Могильов, нині Білорусь — 08. 12. 1959, Москва) — співак (ліричний баритон), педагог. Професор (1952). Нар. арт. РРФСР (1939). Державні нагороди СРСР. Закін. Одес. муз. училище (1911; кл. Ю. Рейдер), навч. в Опер. студії під керівництвом К. Станіславського (Москва, 1918–20). Брав уроки співу в М. Баттістіні (1911–13). У 1911–24 — соліст Великого театру в Москві; 1924–27 — Ленінгр. театру опери і балету (нині С.-Петербург); 1927–41 — виступав у Москві та Ленінграді; від 1941 — соліст Всесоюз. радіо; 1948–59 — викладач Моск. консерваторії. Володів голосом широкого діапазону, досконалою вокал. технікою. Серед партнерів — Р. Горська, Ю. Мазурок, А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін. Гастролював у Харкові, Києві, Одесі. Брав активну участь у роботі Могильов. літ. муз.-драм. гуртка. Автор праць із питань вокал. виконавства. Мав записи на грамплатівках.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Онєгін, Мазепа («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Мізгир, Грязной («Снігуронька», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Ріґолетто, Жермон, Амонасро («Ріґолетто», «Травіата», «Аїда» Дж. Верді), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
