Міжнародний науково-навчальний інформаційних технологій і систем НАНУ та Міністерства освіти і науки України

МІЖНАРО́ДНИЙ НАУКО́ВО- НАВЧА́ЛЬНИЙ ЦЕНТР ІНФОРМАЦІ́ЙНИХ ТЕХНОЛО́ГІЙ І СИСТЕ́М НАНУ та Міністерства освіти і науки України  — установа, що займається науково-дослідною, навчальною та міжнародною діяльністю в галузі інформатики, кібернетики та комп’ютерних методів. Засн. 1997 у Києві. Осн. напрями діяльності: розроблення фундам. і приклад. проблем створення нових інтелектуал. інформ. технологій та систем; створення інформ.-комунікац. технологій для науки та освіти; розроблення теорії систем. інформ. технологій і наук. основ проблеми інформатизації суспільства, економіки та промисловості; розроблення та використання нових комп’ютер. технологій та засобів телематики в навчанні і соц. сфері; підготовка та перепідготовка спеціалістів з базових напрямів кібернетики та інформатики, які відповідають вимогам міжнар. і держ. стандартів. Напрями наук. дослідж.: створення інтелектуал. інформ. технологій на базі методів і засобів образ. мислення, розроблення методів і моделей інтелектуал. упр. динаміч. процесами в розподілених комп’ютерно-телекомунікац. середовищах, технологій інтелектуал. робототехніки, моделей цифр. інформ. простору та технологій розвитку безпеч. інформ. суспільства, інформ. технологій цифр. медицини, електрон. технологій систем навч., технології інтелектуал. моделювання екон. процесів. У структурі — 17 наук. відділів, каф. ЮНЕСКО «Нові інформ. технології в освіті для всіх», що здійснює наук.-методол. підтримку впровадження інновац. технологій у освітні процеси, підготовку викладачів і взаємодію з ЮНЕСКО у рамках програм «Інформація для всіх» та «Освіта для всіх». Проводять комплекс заходів з підготовки наук. кадрів з тех., фіз.-матем., екон., мед. і біол. наук за 9-ма спеціальностями в рамках аспірантури та докторантури Центру. Здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів у галузі нових інформ.-телекомунікац. технологій. Центр — Нац. координатор Міжуряд. програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх», опор. центру ЮНЕСКО в галузі розроблення та застосування інформ. і телекомунікац. технологій в науці й освіті, базової організації Тех. комітету стандартизації інформ. технологій (ТК-20). Особливе значення діяльності ТК-20 полягає в тому, що ним була ініційована концепція розвитку системи нац. стандартів на основі найновіших досягнень укр. вчених у цій галузі. Центр розвиває один з магістрал. напрямів інформатики 21 ст. — створення інтелектуал. інформ. технологій. На основі одержаних фундам. результатів у теорії розпізнавання розроблена високоефективна технологія розпізнавання облич та об’єктів навколиш. середовища, що за своїми характеристиками відповідає світ. рівню. Ця технологія стала базовою складовою проекту Viewdl з розроблення унікал. алгоритмів виявлення та розпізнавання облич та об’єктів мобіл. пристроями. Проект було куплено корпорацією Google. Результат світ. рівня одержано в галузі розпізнавання текст. інформації. Створ. оригін. технології змістов. розпізнавання текстів великої розмірності, що характеризуються високою точністю та швидкодією. Вперше в Україні розроблено комп’ютер- ну технологію автоматич. моніторингу телерадіоканалів на основі оригін. методів і алгоритмів розпізнавання мовленнєвого сигналу за його змістом. Апробований прототип системи показав високу ефективність запропонованої технології при знаходженні розшукув. сюжетів за ключ. словами. Досягнення Центру в інтелектуал. інформ. технологіях, їх світ. визнання базуються на фундам. результатах некласич. структур. методів і моделей розпізнавання, теорії образ. мислення, оброблення сигналів склад. форми теорії інтелектуал. упр., оброблення текст. інформації та ін. На базі теор. результатів створ. класи оригін. образ. інформ. технологій: зорова, мовна, інтелектуал. упр., змістов. інтерпретації текст. повідомлень. Низку високотехнол. виробів підготовлено до серій. виготовлення, зокрема «Відеосек’юриті», «Вокофон». У Центрі розроблена оригін. технологія інтелектуал. упр. групою мобіл. автоном. роботів. Особливістю технології є здатність роботів самостійно орієнтуватися, розпізнавати об’єкти навколиш. середовища, здійснювати аналіз ситуації, визначати та коригувати маршрути рухів і послідовність дій, при необхідності передавати інформацію від одного робота до іншого для виконання завдання користувача. Додатк. фактором, що підвищує ефективність роботи групи роботів є можливість контролю та супервізор. упр. у режимі віддаленого доступу. Реалізовано декілька контрактів із зарубіж. фірмами «Daimler-Chrysler-Aerospace», «Sena-Optronik» (Німеччина), «Happy» (Франція) та ін. Фундам. результати світ. рівня отримані в розробці принципів розум. поведінки кібернет. пристроїв, у теорії створення склад. нейрокомп’ютер. і людино-машин. комплексів, у теорії інтелектуал. інформ. систем упр. Поєднання одержаних у Центрі фундам. результатів в галузі біол. і мед. кібернетики з приклад. інтелектуал. інформ. технологіями дозволило сформулювати заг. концепцію цифр. медицини. Реалізація концепції стала початком виробництва в Україні засобів і технологій цифр. медицини. Центр видає журнали «Управляющие системы та машины», «Кибернетика и вычислительная техника», «Науково-технічна інформація». Є організатором авторитет. міжнар. шкіл і конференцій з проблем розвитку пріоритет. напрямів інформ. технологій і систем. Серед провідних науковців: академік НАНУ — хірург, фахівець у галузі становлення та розвитку біол. і мед. кібернетики в СРСР М. Амосов, фахівець у галузі матем. моделювання склад. екон. процесів О. Бакаєв, фахівець у галузі інформатики, кібернетики й автомат. керування, засн. наук. напряму в галузі побудови матем. моделей, що нині називається «індуктивне моделювання» О. Івахненко, фахівець у галузі кібернетики й обчислюв. техніки, створювач нового класу автоматизов. систем В. Скуріхін; чл.-кор. НАНУ — фахівець у галузі рекурсивно-паралел. пе­ретворювачів інформації та їх використання А. Анисимов, фахівець у галузі інформатики, інформ. технологій та їх застосувань для проблем інтелектуалізації, електрон. упр., економіки, вироб.-технол. сфери, біол. і мед. кібернетики, комп’ютер. технологій навч. і електрон. систем освіти, дир. Центру (від 1997) В. Гриценко. Нині працюють 37 лауреатів Держ. премій у галузі н. і т. СРСР та України, імен. премій НАНУ.

Завантажити статтю