Мікловда Олександр Іванович
МІКЛО́ВДА Олександр Іванович (29. 02. 1940, с. Тур’я Пасіка, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. — 21. 12. 2002, Київ) — графік. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член НСХУ (1983). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1959), Київ. худож. інститут (1970; викл. В. Касіян, В. Чебаник). Працював у київ. видавництвах «Мистецтво» (худож. ред.), «Музична Україна» (гол. художник); від 1980 — на видавн.-полігр. факультеті Київ. політех. інституту: 1984–2002 — доцент кафедри графіки. Основна галузь — книжк. графіка. Учасник вітчизн. і міжнар. виставок-конкурсів екслібрисів від 1974. Персон. — в Ульяновську (РФ, 1979, 1985), Мінську (1979), Ленінграді (нині С.-Петербург, 1983), Києві (1983, 1996). В екслібрисах (понад 260) використовував мотиви укр. фольклору, античності та Ренесансу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- іл. до кн. — «Карби» Марка Черемшини (1970), «Вогонь на обрії» В. Бровченка (1981), «Великий благовіст» М. Сиротюка (1983), «Борозна обрію» Я. Яроша (1987), зб. «Український декамерон», «З голосу нашої Кліо» М. Слабошпицького (обидві — 1989), «Юрась Хмельниченко» О. Пахучого (1994; усі — Київ), «Українські ночі, або Родовід генія» Є. Єнджеєвича (Л., 1997); плакат до 175-річчя від дня народж. Т. Шевченка (1989).
Рекомендована література
- Полтавець М. Мелодія громового дерева // Україна. 1988. № 50;
- Малюта І. Художник одного кольору // УК. 2002. № 6;
- Олександр Іванович Мікловда // Київ. політехнік. 2013, 16 січ.