Мезенцев Олексій Ігорович
МЕ́ЗЕНЦЕВ Олексій Ігорович (17. 07. 1952, Київ) — графік, живописець. Син Галини та Ігоря, брат Володимира Мезенцевих. Член НСХУ (1982–91). Закін. Київський художній інститут (1978; викл. Г. Галинська, В. Чебаник, А. Чебикін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1981; кер. М. Дерегус). На творчій роботі. Основні галузі — станк. і книжк. графіка, живопис. Учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1975. Виїхав 1990 до Канади. Проживає у Торонто, де 1991 брав участь у реставрації храму св. Володимира; 1991–2010 працював у майстерні іконографа О. Теліжина; 2000–16 — засн. і викл. школи іконопису в Інституті св. Володимира; від 2016 — викладач іконопису приват. школи «Ерудит». Розробляє проекти мозаїк, вітражів, ікон та інтерʼєрів для оздоблення церков у Канаді та США; створює ікони, цикли іл. на реліг. та істор. теми.
Додаткові відомості
- Основні твори
- оформлення кн. — «Билини» (1980), «Билини Київської Русі» (1981; обидві — Київ); графічні серії — «Повість минулих літ» (1982), «Кияни», «Старовинні змагання та забави» (обидві — 1983), «Слово про Ігорів похід» (1985, Черніг. військ.-істор. музей); живопис — «Богородиця Володимирська», «Воскресіння» (обидва — 2005), «Христос Пантократор» (2007), «Кирило та Методій» (2008), «Свята Трійця», «Українська родина» (обидва — 2010), «Богородиця в блакитному» (2017).
Фотоілюстрації
Людина 