МЕЛЬНИЧУ́К Юрій Олексі­йович (10. 04. 1963, Київ) — майстер народної вишивки. Член НСМНМУ (2005). Закін. Київ. пед. ін­ститут (1985). На творчій роботі. Спів­засн. 1992 молодіж. твор. гурту «Цвіт» із метою від­родже­н­ня давньої укр. нар. вишивки. Працював від 1995 у Нац. центрі нар. культури «Музей І. Гончара»: від 2000 — зав. сектору «Тканини», 2008–16 — за­ступник ген. дир. з наук.-фонд. роботи; 2016–17 — спів­роб. приват. Укр. ін­ституту історії моди (обидва — Київ). Досліджує семантику укр. нар. вишивки, обряд. функції вбра­н­ня, реконструює вишивал. шви, крої вбра­н­ня та рушники, впроваджує традиц. укр. шиття в новіт. дизайн ноші та інтерʼєр. речей, збирає зразки автентич. традиц. укр. шиття (вишиті рушники і сорочки, чол. та жін. одяг). Автор ст. «Магічність української вишивки» // «Артанія», 1999, № 5; «Ляльки в народному вбран­ні» // «Народне мистецтво», 2004, № 3–4; «Семантика українських вишитих рушників» // Там само, 2005, № 1– 2; «Рушники та народне вбра­н­ня Прав­обережної Черкащини» // «Шевченків край: Історико-культурологічні нариси» (К., 2005), перед­мови до альбому «Рушники Над­дні­прянської України» (Л., 2017). Упорядкував вид. «Українське народне виши­т­тя», «Українське народне тка­н­ня» (обидва — 2005), «Традиційні головні убори українців» // «Поштові марки України» (2009; усі — Київ). Учасник обл., всеукр. худож. ви­ставок від 2012. Персон. — у Коломиї (Івано-Фр. обл.), Умані (Черкас. обл.; обидві — 2012), Києві, Чернігові (обидві — 2013), Кривому Розі (Дні­проп. обл., 2014). Створив серію ляльок-манекенів із ниток у вбран­ні різних істор.-етногр. регіонів України. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї Гуцульщини та Поку­т­тя (Коломия), Укр. музеях в Едмонтоні (Канада) та Нью-Йорку, Білому Домі (Вашинґтон).