Малюжинський Микола Олександрович

Визначення і загальна характеристика

МАЛЮЖИ́НСЬКИЙ Микола Олександрович (09. 05. 1903, містечко Любар, нині смт Житомир. обл. — 15. 10. 1943, Рівне) — церковний і громадський діяч, публіцист. Закін. Волин. духовну семінарію в м. Кременець (нині Терноп. обл., 1926) і Варшав. університет (1931), де 1934 здобув ступ. магістра. Душпастирював на Рівненщині та Тернопільщині, зокрема від 1933 — благочин­ний Лановец. деканату (нині Терноп. обл.). Протестував проти насильниц. пере­веде­н­ня православних у католицизм, за що 1938 пере­ведений у с. Кримне (нині Старовижів. р-ну Волин. обл.). Згодом — ген. вікарій Люблін. дистрикту Ген. губернії, чл. Холм. духов. консисторії (Польща); від липня 1941 — у Кременці; від січня 1942 — у Луцьку: чл. Луцької духов. консисторії, адміністратури УАПЦ, пом. митрополита Полікарпа (Сікорського). Автор низки праць з богословʼя, багатьох публікацій у ж. «Церква і нарід», зокрема «Чи обряд наш є обрядом московським?», «Шлюб», «Народже­н­ня». У липні 1943 заарешт. нім. владою, роз­стріляний за звʼязки з укр. пов­станцями.

Літ.: Мартирологія українських Церков: Док., мат., християн. самвидав України. Торонто; Балтимор, 1987.

У. Б. Хаварівський

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю