Межиріччя

МЕЖИ́РІЧЧЯ (до 1940 — Пархач) — село Сокальського ра­йону Львівської області. Межирічан. сільс. раді під­порядк. с. Бендюга. М. знаходиться на р. Рата (за бл. 1,5 км у пн.-сх. напрямі впадає в Західний Буг, унаслідок чого утворилося межи­річ­чя), за 15 км на Пд. від райцентру та за 2 км на Пн. від м. Червоно­град і залізнич. ст. Гірник. На Зх. — автомобіл. шлях Ковель–Жовква та смт Гірник Червоногр. міськради. Площа 1,73 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 1087 осіб; станом на 2017 — 962 особи; пере­важно українці. Землі ліс. фонду становлять 673,9 га. У М. зна­йдено артефакти доби бронзи, у с. Бендюга досліджено похова­н­ня перших століть н. е. Пархач засн. у 1770-х рр. Після 1-го поділу Польщі 1772 навколишні землі ві­ді­йшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). На поч. 20 ст. мешканці були пере­важно греко-католиками, нараховувалося бл. 200 католиків. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. У 1930-х рр. діяли осередки укр. т-в, зокрема «Сільробу». Від січня до вересня 1940 — центр Шевченків. р-ну (села Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Роз­жалів та Яструбичі) Львів. обл. Від того ж року село мало назву Шевченкове, у післявоєн­ні роки пере­йменоване на М. Від серед. 1940 тут була роз­таш. Перша прикордон­на комендатура. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. за­знали сталін. ре­пресій і утисків від нацистів. До серед. 1950-х рр. вело збройну боротьбу під­пі­л­ля ОУН–УПА. Деякий час село входило до Радехів. р-ну Львів. обл. Нині працюють вугіл. шахти «Ме­­жирічанська» (до 2001 — «Великомостівська» № 3; введена 1959) та «Від­родже­н­ня» (до 2001 — «Великомостівська» № 4; 1961) держ. під­приємства «Львів­вугі­л­ля»; ТОВ «Червоно­градська киснева станція» (с. Бендюга); 4 під­приємства з обробле­н­ня деревини та столяр. цех; свинокомплекс. Частину Межирічан. родовища за­ймають шахти «Великомостівська» (до 2001 — «Великомостівська» № 1) і «Червоно­градська» (до 2001 — «Червоно­градська» № 2) держ. під­приємства «Львів­вугі­л­ля», що діють у Червоно­граді. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт; спорт.-оздоров. комплекс. Памʼятки архітектури: деревʼяна церква св. Василія Великого (1886; діє громада УГКЦ), каплиця Благовіще­н­ня Пресвятої Діви Марії (1903; РКЦ). Насипано символічну могилу УСС, встановлено па­мʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — громад. і церк. діяч, історик, дійс. чл. НТШ І.-Й. Скрутень. 1933 село від­відав і від­правив літургію Андрей Шептицький.