Межиріччя

МЕЖИ́РІЧЧЯ (до 1940 — Пархач) — село Сокальського району Львівської області. Межирічан. сільс. раді підпорядк. с. Бендюга. М. знаходиться на р. Рата (за бл. 1,5 км у пн.-сх. напрямі впадає в Західний Буг, унаслідок чого утворилося межи­річчя), за 15 км на Пд. від райцентру та за 2 км на Пн. від м. Червоноград і залізнич. ст. Гірник. На Зх. — автомобіл. шлях Ковель–Жовква та смт Гірник Червоногр. міськради. Площа 1,73 км². За переписом насел. 2001, проживали 1087 осіб; станом на 2017 — 962 особи; переважно українці. Землі ліс. фонду становлять 673,9 га. У М. знайдено артефакти доби бронзи, у с. Бендюга досліджено поховання перших століть н. е. Пархач засн. у 1770-х рр. Після 1-го поділу Польщі 1772 навколишні землі відійшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). На поч. 20 ст. мешканці були переважно греко-католиками, нараховувалося бл. 200 католиків. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. У 1930-х рр. діяли осередки укр. т-в, зокрема «Сільробу». Від січня до вересня 1940 — центр Шевченків. р-ну (села Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі) Львів. обл. Від того ж року село мало назву Шевченкове, у післявоєнні роки перейменоване на М. Від серед. 1940 тут була розташ. Перша прикордонна комендатура. Від липня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. зазнали сталін. репресій і утисків від нацистів. До серед. 1950-х рр. вело збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. Деякий час село входило до Радехів. р-ну Львів. обл. Нині працюють вугіл. шахти «Ме­­жирічанська» (до 2001 — «Великомостівська» № 3; введена 1959) та «Відродження» (до 2001 — «Великомостівська» № 4; 1961) держ. підприємства «Львіввугілля»; ТОВ «Червоноградська киснева станція» (с. Бендюга); 4 підприємства з оброблення деревини та столяр. цех; свинокомплекс. Частину Межирічан. родовища займають шахти «Великомостівська» (до 2001 — «Великомостівська» № 1) і «Червоноградська» (до 2001 — «Червоноградська» № 2) держ. підприємства «Львіввугілля», що діють у Червонограді. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт; спорт.-оздоров. комплекс. Пам’ятки архітектури: дерев’яна церква св. Василія Великого (1886; діє громада УГКЦ), каплиця Благовіщення Пресвятої Діви Марії (1903; РКЦ). Насипано символічну могилу УСС, встановлено па­м’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — громад. і церк. діяч, історик, дійс. чл. НТШ І.-Й. Скрутень. 1933 село відвідав і відправив літургію Андрей Шептицький.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю