Менський краєзнавчий музей

Визначення і загальна характеристика

МЕ́НСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й ім. В. Покотила заснований 1954 як музей на громадських засадах на базі Менської середньої школи ім. В. Леніна (нині Т. Шевченка; Чернігівської обл.) з ініціативи вчителів В. Покотила (відтоді до 1989 — директор), Д. Калібаби, К. Ілляшика, О. Князніної, Г. Олійника. 1959 під музей відведено окремий шкільний будинок (нині їдальня). Згодом виділено будинок на вул. Т. Шевченка, № 12, де музей розташований донині. 1961 проведено Республіканський семінар відповідальних працівників за краєзнавство і туризм. Від 1968 — народний, від 1972 — філія Чернігівського історичного музею, від 1982 — районний. М. к. м. 1993 як складову частину М. к. м. при Будинку культури відкрито районну художню галерею. Від 2011 — ім. В. Покотила.

Нині основний фонд становить 18 128 експонатів, науково-допоміжний — 362 експонати. Серед унікальних — короноподібні шийні гривни 2 ст. до н. е. — 2 ст. н. е., бронзова фібула та браслети, кинджал 6–7 ст., уламок меча 11–12 ст., рукоятку якого інкрустовано сріблом, змійовик 12–13 ст., бандури, виготовлені О. Корнієвським. Серед відділів — «Природа», «Менщина в період козаччини», «Етнографічна колекція», «Менщина в період 1941–45». Зберігаються бивень і щелепа мамонта, лопатка празубра, мінералогічні й нумізматичні колекції, фрагмент частоколу давньої Мени, речі побуту селян і поміщиків, одяг і вишиті речі 18–19 ст., вироби місцевих художників і народних майстрів. Зібрано матеріали про перебування Т. Шевченка на Менщині, голодомор 1932–33 та бандуриста, кобзаря Т. Пархоменка, лірника А. Гребеня, кобзаря П. Ткаченка-Галашка та ін. Напрями діяльності: краєзнавчий, просвітницький, науково-пошуковий і пам’ятко-охоронний. Музейні працівники проводять тематичні й оглядові екскурсії, виставки, уроки з історії, географії та біології, надають практичну та методичну допомогу музеям і музейним кімнатам, що функціонують на громадських засадах.

1989–2011 музей очолювала Г. Сироткіна, у 2012–23 — В. Крутий (загинув у лавах ЗСУ, захищаючи Україну від російських загарбників); від 2024 директор — І. Л. Андрієнко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю