Мар’яненко Іван Олександрович
МАР’Я́НЕНКО Іван Олександрович (справж. — Петлішенко; 28. 05(09. 06). 1878, х. Сочеванов побл. с. Мар’янівка, нині Бобринецького р-ну Кіровоградської обл. — 04. 11. 1962, Харків) — актор, режисер, педагог. Брат М. Петлішенка, двоюрідний брат М. Сочеванова, племінник М. Кропивницького, чоловік О. Полянської-Карпенко. Професор (1946). Народний артист СРСР (1944). Сталінcька премія (1947). У 1895–98 — у складі трупи М. Кропивницького в Києві. Виступав у трупах О. Суслова (1899–1906), Ф. Волика (1903–04), Київському театрі ім. М. Садовського (1906–14). У 1915–16 очолював Товариство українських акторів за участі М. Заньковецької, П. Саксаганського; 1917 — директор і режисер Національного зразкового театру; 1918 — актор Державного драматичного театру; 1919–23 — комісар Першого театру Української радянської республіки ім. Шевченка (усі — Київ). 1923 вступив до мистецького об’єднання «Березіль» (від 1935 — Харків. укр. драм. театр ім. Т. Шевченка), де працював до 1958. Викладав 1907–26 (з перервами) у Київ. муз.-драм. школі та муз.-драм. інституті ім. М. Лисенка; 1944–61 — у Харків. муз.-драм. інституті. Серед учнів — В. Василько, І. Козловський, І. Кравцов, М. Мащенко, Б. Романицький, Н. Ужвій. М. — актор героїч. плану; володів сильним, вираз. голосом. Знявся у фільмах «Злива» (1929, реж. І. Кавалерідзе), «Фата морґана» (1931, реж. Б. Тягно), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1936; обидва — реж. І. Кавалерідзе). Автор кн. «Минуле українського театру» (1953), «Сцена, актори, ролі» (1964; обидві — Київ). На його честь названо провулок у Печер. р-ні Києва (1963); у Харкові встановлено мемор. дошку на будинку, в якому жив М. (1969).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Хома Кичатий, Гонта («Назар Стодоля» за поемою «Гайдамаки» Т. Шевченка), Омелько («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Ярослав («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Жадов («Тепленьке місце» О. Островського), Тартюф (однойм. п’єса Ж.-Б. Мольєра).
- Основні вистави
- «Блакитна троянда» Лесі Українки, «Казка старого млина» С. Черкасенка (обидві — 1915), «Оборона Буші» М. Старицького (1917).
Рекомендована література
- Тернюк П. Іван Мар’яненко. К., 1960;
- 1968;
- 1977;
- Кравчук П. Режисерські пошуки І. Мар’яненка у виставах за п’єсами В. Винниченка // Мистецтвознавство України. К., 2001. Вип. 2;
- Його ж. Подвижник театрального мистецтва (До 125-річчя від дня народж. І. О. Мар’яненка) // Мист. обрії’2003: Альм. К., 2004.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
