Марчинський Йосип Йосипович
МАРЧИ́НСЬКИЙ Йосип Йосипович (01. 01. 1953, с. Грубське Коростишів. р-ну Житомир. обл. — 31. 12. 2022, м. Коростишів Житомир. обл.) — скульптор. Чоловік Н. Марчинської. 2-а премія Міжнар. конкурсу з реконструкції та худож. оформлення центру м. Дві Могили (Болгарія, 1985). 1-а премія Міжнар. конкурсу на спорудження монумента пам’яті жертв геноциду і депортації кримськотатар. народу (Сімферополь, 1994). Переможець конкурсу на спорудження пам’ятника меру м. Євпаторія С. Дувану (2001) та Міжнар. конкурсу парк. скульптури для ялтин. набережної (2004). 1-а премія Міжнар. худож. салону-конкурсу (Рівне, 2010). Член НСХУ (1987). Закін. Львів. худож. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1979; викл. В. Борисенко, Д. Крвавич, Е. Мисько). Основні галузі — станк., монум. і парк. скульптура. На творчій роботі. Учасник обл., всеукр., міжнародних художніх виставок і скульптур. симпозіумів від 1980. Персон. — у Сімферополі (2003). Ініціатор, організатор та учасник 1-го крим. симпозіуму зі скульптури (м. Алушта, нині АР Крим, 1990). Творчість М. вирізняється алегоричністю та експресивністю образів, нестандарт. прийомами, застосуванням нових матеріалів і технологій. Використовував шамот, мідь, бронзу, сталь, залізобетон, скло, пісковик, мармур, граніт.
Додаткові відомості
- Основні твори
- в’їзні знаки — до Бахчисарая (нині АР Крим, 1982), Сімферополя (1984); монум. композиції — на фасаді Палацу урочистих подій (м. Євпаторія, нині АР Крим, 1986), «Сізіф» (м. Ямпіль Вінн. обл., 1987), «Народження Христа» (Єреван, 2002); станк. скульптура — «Юність» (1982), «Автопортрет» (1983), «Філософ Г. Сковорода», «Століття ХХ» (обидві — 1986), «Пригноблення» (1987), «Ранок (Пробудження)» (2000), «Ной», «Віфлеємська зірка», «У благодаті», «Продовження», «Зішестя» (усі — 2003), «Пророк (Молодий Т. Шевченко)», «Перевізник часу» (обидві — 2004), «Леся Українка», «І. Франко», «Т. Шевченко» (усі — 2005), «Князь Володимир Великий» (2006), «Часи скіфів» (2010); мемор. дошка Ю. Богатикову (фасад Крим. філармонії у Сімферополі, 2004).
Рекомендована література
- Й. Марчинський: «Навіть у каменя є душа, та щоб побачити і зберегти її для людей, треба мати душу самому…» // КСв. 2002, 8 лют.
Фотоілюстрації
. 2000. galyvanoplastika, midy.jpg "«Ранок» (Пробудження). 2000. Гальванопластика, мідь")
Завантажити статтю
Людина 
