Мамай

«МАМА́Й» — художнє об’єднання. Створ. 1998 в Одесі. Ще у серед. 1960-х рр. реакцією на ідеол.-пропагандист. функцію рад. мистецтва, рушієм ствердження новою генерацією одес. художників влас. твор. пріоритетів, радикально відмінних від традиц. основ соцреалізму, став андеґраунд. Започаткували і очолили рух модерністів випускники Одес. худож. училища О. Ануфрієв, В. Басанець, В. Маринюк, В. Стрельников, які у системі домінування держ. офіціозу гостро відчували протиріччя між ідеол. догматикою соцреалізму і влас. баченням твор. волевиявлення. Навколо них групувалися ін. художники, тому наприкінці 1960-х рр. в Одесі діяла консолідов. група митців, рішуче налаштов. на нове образотворення. До неї увійшли О. Волошинов, Л. Дульфан, В. Мацкевич, Е. Павлов, С. Сичов, М. Степанов, О. Стовбур, В. Хрущ, Ю. Шуревич, Л. Ястреб та ін.; на поч. 1970-х рр. колектив поповнили М. Морозов, Є. Рахманін, В. Сазонов, В. Цюпко; у серед. 1980-х рр. — С. Савченко, В. Сад. Художні смаки молодих авторів, мову живопис. стилістик формували не місц. звичайність пд.-рос. живопису чи рад. постулати, а європ. класика, історія нац. культури, сучасні форми візуал. мистецтв. Художники радикально експериментували з формами, умовно-фігуратив. і абстракт. композиціями. Подібні новації суперечили магістрал. напрямку рад. мистецтва, тому офіц. влада переслідувала модерністів. Одним із прийомів стримування та заборони стало запровадження тотал. перешкод для участі художників в обл., респ. і всесоюз. виставках, що спровокувало появу несанкціонов. «квартир.» експозицій. Незважаючи на бар’єри і перешкоди, про одес. модерністів швидко дізналися зх. глядачі, галеристи, колекціонери. Одесити ставали учасниками «квартир.» виставок у Москві та Ленінграді, де ідеї спротиву соцреалізму панували від кін. 1950-х рр. Однак боротьба за свободу твор. процесу, участь у виставках і шлях до широкого глядача потребували неймовір. фіз. і духов. зусиль, відволікали від творчості. Наприкінці 1970 — на поч. 80-х рр. розпочалася масова еміграція. З країни виїхали В. Стрельников, В. Сазонов, О. Ануфрієв, Л. Дульфан, до Москви — В. Хрущ. Ті, хто залишився, потерпали від «розбалансування» груп. зв’язків. Болючою втратою стала смерть Л. Ястреб. Деякі художники спрямували свої зусилля на ін. сфери діяльності. До періоду «перебудови» залишки групи продовжували існування за інерцією. Із розпадом СРСР та у період ствердження укр. незалежності у 1990-і рр., коли поступово зникав ідеол. тиск, творчість художників стала більш відкритою, чому сприяли виставки, де презентували полотна представників колиш. андеґраунду та авторів, чиї творчі ідеали співпадали із заг. тенденціями епохи «неофіц. мистецтва». Знач. подією став процес налагодження твор. і виставк. зв’язків з ін. худож. центрами України. Виставки, проведені 1989–2000 у Києві, Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому, Чернівцях, засвідчили неабиякий інтерес з боку мистецтвознавців і глядачів. Одес. колекціонери презентували твори представників одес. митців 1960–80-х рр. як гучні арт-проекти. Нині у складі твор. об’єдн. «М.»: В. Басанець, І. Божко, В. Маринюк, С. Савченко, В. Сад, В. Стрельников, О. Стовбур, В. Цюпко; у мемор. списку — Л. Ястреб, М. Степанов. Свою діяльність «М.» реалізовує загально узгодженими рішеннями; організацією спіл. виставок за участі членів об’єдн. займається С. Савченко, створенням експозицій — В. Маринюк. Демократ. основа об’єдн. не забороняє його членам проводити персон. виставки, брати участь у худож. заходах і проектах ін. організацій, однак для всіх митців велика честь бути представленими разом, часто цю можливість надає галерея «NTV-ART». За участю чл. об’єдн. «М.» проведено виставки та мист. акції в Одесі (1998–2000, 2002, 2004, 2008, 2010–14, 2016), Львові (1999, 2002, 2005), Ґданську (Польща, 1999), Києві (2004, 2006, 2012).

Розмір шрифту

Мамай

Рекомендована література

Інформація про статтю