КИСІ́ЛЬ Олександр Григорович (справжнє — Кисельов; 15 (27). 03. 1889, с. Красилівка, нині Козелецького р-ну Чернігівської обл. — 28. 11. 1937, Київ) — театро­знавець і літературо­знавець. Закінчив словесний від­діл філологічного факультету Санкт-Петербурзького університету (1912; викл. І. Шляпкін, під його керівництвом почав дослідже­н­ня українського вертепу). У період на­вча­н­ня на проха­н­ня професора О. Шахматова під час канікул записував на фоно­граф говірки Чернігівщини. Вчителював 1912–17 у гімназіях Петро­града (нині Санкт-Петербург), водночас член правлі­н­ня і скарбник «Доброчинського товариства для ви­да­н­ня загальнокорисних і дешевих книжок для народу». Від 1917 — у Києві. Від­тоді вчителював у гімназіях, працював 1917–20 на ін­структорно-режисерських курсах «Дні­просоюзу»; за сумісництвом 1918 –34 (з пере­рвою 1920–22) викладав історію українського театру та драми в Музично-драматичному ін­ституті, 1922–30 — української мову і літературу на робітничому факультеті Індустріального технікуму, 1930–37 — Індустріального ін­ституту. 1918–20 — член Комісії для видатних памʼяток новітнього українського письменства, 1919–20 — Театрального комітету від­ділу мистецтв Наркомосу. 1921–30 — в Ін­ституті української наукової мови ВУАН, де очолював театральну секцію, що за­ймалася збира­н­ням і пошире­н­ням театральної термінології, 1926–34 — позаштатний працівник Українського театрального музею ВУАН. Автор книг «Украинский вертеп» (Чг., 1915; українською мовою — Петро­град, 1916; К., 1918), «Шляхи роз­витку українського театру» (К., 1920), «Український театр (популярний нарис історії українського театру)» (К., 1925), «Український актор Карпо Соленик: життя і творчість» (К., 1928). Заарештований у вересні 1937. Роз­стріляний у Лукʼянівській вʼязниці (Київ). Реабілітований 1957. У Києві 1968 ви­дано збірник праць К. «Український театр».