Медвідь Любомир Мирославович
МЕДВІ́ДЬ Любомир Мирославович (10. 07. 1941, с. Варяж-місто, нині Варяж Сокальського р-ну Львівської обл.) — живописець, графік і педагог. Академік НАМУ (2004). Народний художник України (1999). Національна премія України імені Т. Шевченка (2014). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2009), 4-го (2018) ступеня. 1-а премія Львівської бієнале українського образотворчого мистецтва (1991). Член НСХУ (1970). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1965; викладач К. Звіринський, В.-Ю. Манастирський, Р. Сельський). Від 1966 працює у ньому (нині АМ): від 1992 — завідувач кафедри монументально-декоративного живопису, від 2001 — професор; водночас 1970–88 — на Львівському художньо-виробничому комбінаті. Основні галузі — станкове і монументальне мистецтво. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних художніх виставок від 1960-х рр. Персональні — у Львові (1972, 1982, 1987, 1990, 1996, 2009, 2011), Києві (1972, 1983, 1997), Вільнюсі (1982), Москві (1986), Торонто (1990), Чикаґо (США, 1992), Хмельницькому (1996), Ґданську (Польща, 1999). Для стилю М. притаманний контраст у художньому вираженні форми й змісту, поєднання гармонії та дисонансу між людиною та оточенням. Деякі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Нац. музеї у Львові, Хмельницькому художньому музеї, ДТГ (Москва). Автор навчально-методичних праць «Про деякі аспекти монументальності в мистецтві» (1994), «Християнський храм: проблеми монументального живопису у ньому» (1996), книжки «Горизонти» (2001; усі — Львів). Серед учнів – М. Барабаш, Г. Зубченко, О. Козинкевич, А. Максименко, І. Мінько-Муращик, К. Немира-Садовська, І. Онуфрик, О. Павлюк, В. Рижанков, Ю. Родзевич, І. Ткачук, М. Шеремета, В. Яцків.
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно у кав’ярні «Під левом» (1965); живопис — «Евакуація» (1965), «Дружина», «Подолянка» (обидва — 1969), «С. Людкевич» (1979), «М. Гоголь» (1981; 1986), «Л. Толстой», «Холодне літо» (обидва — 1981), «Т. Шевченко» (1983, Львів. театр опери та балету ім. С. Крушельницької; 1985, Львів. університет), «Леся Українка», «І. Франко», «Т. Шевченко на Аралі», «Автопортрет» (усі — 1986), «Скрипаль О. Криса», «Блакитний човен. Світязь» (обидва — 1987), «Суха весна», «Пісня, яку звичайно співають на волі» (обидва — 1988), «Пляж» (1989), «Інтервенція» (1995), «Блудний син» (1996), «Єпископ Юліан Ґбур», «Південний хрест» (обидва — 1999); цикли — «Передмістя» (1962–68), «Евакуації» (1964–68; 1985–95), «Старий Львів», «Емігранти» (обидва — 1965), «Перші колгоспи на Львівщині» (1971–72), «Праслов’яни», «Повоєнна весна» (обидва — 1981–86), «Земля і люди» (1986), «Галичанські долі», «Інтер’єри» (обидва — 1987), «Розточчя» (1988–92), «Притчі» (1991–97), «Ecce homo» (1991–2005), «Terra incognita» (1995–2009); намісні ікони для собору св. Юра у Львові; іконостас укр. каплиці храму Божого тіла в передмісті Кракова (Польща); ікони, вітражі, розписи храму св. Іоанна Хрестителя в Оттаві (усі — кін. 1990-х рр.).

