Немира-Садовська Катерина Сергіївна

Г. Г. Стельмащук

Немира-Садовська Катерина Сергіївна

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Немира-Садовська Катерина Сергіївна
Діяльність:: скульпторка
Дата народження:: 15 черв. 1952

НЕМИ́РА-САДО́ВСЬКА Катерина Сергіївна (15. 06. 1952, с. Сокільники, нині Львів. р-ну Львів. обл.) — скульпторка, письменниця, культурна діячка. Дружина В. Немири, мати М. Садовської. Член НСХУ (1986). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1975; викл. І. Скобало, З. Флінта). Відтоді працювала у Львові: художник твор. майстерні керам.-скульптур. ф-ки; зав. студії образотвор. мистецтва у Палаці піонерів і школярів; викл. курсу лекцій для вчителів Львівщини. 1993–2008 — у США, де вела семінари для вчителів курсів українознавства, радіопрограми на польс. та укр. радіо, виступала з лекціями на теми мистецтва. Директор шкіл українознавства ім. св. Володимира та ім. Е. Рузвельт. Член Союзу українок Америки, т-в «Рідна школа», «Нова хвиля». Організовувала виступи укр. твор. колективів у США та Канаді, вела школу українознавства. Разом із чоловіком створили мист. центр «Світлиця», де за участі Посольства України в США проводили щорічні фестивалі творчості дітей та юнацтва під гаслом «Україна у серці моїм». Учасниця худож. виставок від 1976. Персон. — у Львові (1984, 2009), Нью-Йорку (2005), Торонто (Канада, 2008), Києві (2015), Миколаєві, Новій Каховці (Херсон. обл.; обидві — 2016), Бердянську, Енергодарі (обидва — Запоріз. обл.), Маріуполі (Донец. обл.; усі — 2017), Запоріжжі, Кропивницькому (обидві — 2018), Миколаєві (Львів. обл., 2019). Основна галузь — кераміка. Використовує гончарну глину, шамот, фарфор, фаянс, скло, метал і камінь, поєднуючи кольор. глини, емалі, поливи. Авторка роману «Іногда» (2013), кн. «Кольорові оповіді» (2014); видала порадник з образотвор. мистецтва «Кожна дитина — художник» (2018; усі — Львів).

Тв.: ваза «Мальви вечірні (Памʼяті В. Івасюка)» (1979); композиції — «Розмова про кохання», «Русалки», «Дівчина у блакитній хустці» (усі — 1983), «Сонячний день» (1984), «Тотем» (2005), «Кукіль» (2007); скульптури — «Любов» (1987), «Зрілість» (1988), «Поцілунок сонця» (2015), «Спокій» (2019); цикли керам. тарелей — «Коляда», «З життя риб» (обидва — 2006–08).

Літ.: Людкевич М. Піймати сонячний промінь // Жовтень. 1986. № 9; Яців Р. Вже вкотре глина торжествує // Вітчизна. 1987. № 2; Стельмащук Г. Немира Катерина. Художник-кераміст // Укр. митці у світі: Мат. до історії укр. мистецтва ХХ ст. Л., 2013.

Г. Г. Стельмащук

Додаткові відомості

Основні твори: ваза «Мальви вечірні (Пам’яті В. Івасюка)» (1979); композиції — «Розмова про кохання», «Русалки», «Дівчина у блакитній хустці» (усі — 1983), «Сонячний день» (1984), «Тотем» (2005), «Кукіль» (2007); скульптури — «Любов» (1987), «Зрілість» (1988), «Поцілунок сонця» (2015), «Спокій» (2019); цикли керам. тарелей — «Коляда», «З життя риб» (обидва — 2006–08).