МЕЇ́НОВ Джелял (Меинов Джелял Аб­­дуль­­меин-огълу; 17(29). 05. 1881, містечко Бахчисарай, нині місто, АР Крим — 1942) — кримськотатарський актор, режисер, публіцист. Закін. С.-Пе­тербур. університет (1913). У 1900–05 викладав у земському училищі м-ка Бахчисарай; водночас від 1900 працював у Кримськотатар. муз.-драм. театрі (Сімферополь): від 1926 — гол. реж. По­ставив низку ви­став, серед яких — «Скупий лицар» О. Пушкіна, «Чому бути — того не минути» С.-А. Озенбашлі, «Лікар з примусу» Ж.-Б. Мольєра. Від 1927 — голова Спілки крим. письмен­ників. Автор театр. рецензій, статей. 1928 звинувач. у націоналізмі та заарешт., після звільне­н­ня 1933 пере­їхав до Ташкента. 1937 під час ре­пресій проти кримськотатар. інтелігенції знову заарешт. і засланий на 15 р. до Серед. Азії, де й загинув.