Криворізький суриковий завод
КРИВОРІ́ЗЬКИЙ СУ́РИКОВИЙ ЗАВО́Д — підприємство хімічної промисловості. Засноване 1923 у м. Кривий Ріг (нині Дніпропетровської обл.) як фарбова фабрика з виробництва сурику і спочатку була допоміжним підприємством Південно-рудного тресту. 1931–36 збудовано нові виробничі приміщення.
Від 1936 — сучасна назва. 1964 до складу підприємства увійшов завод «Хімпром», що випускав лакофарбову продукцію. Відтоді у складі К. с. заводу діяли 2 цехи: з виробництва земляних пігментів та лакофарбової продукції. 1966 у районі селища Змичка споруджено новий лакофарбовий цех, який розпочав випуск емалі, ґрунтовок і рідинно-тертих фарб (1981 його обсяги виробництва досягли 26 тис. т фарби щороку). 1972 у Довгинцівському районі міста побудовано новий цех земляних пігментів, що виготовляв залізистий сурик. 1981 уведено в дію нову установку із замкненим вентиляційним циклом проектної потужності 50 тис. т, фактичне виробництво становило 40–45 тис. т, територія цеху — 10,1 га. Завод був єдиним у СРСР підприємством з виробництва сухого сурику, який використовували у багатьох галузях народного господарства і постачали у понад 500 радянських міст і 17 країн світу.
Нині серед основних видів продукції — залізистий сурик та молотий тальк, які потрібні для виготовлення лаків і фарб, азбесто-цементних виробів, будівельних матеріалів, лінолеуму, парагоніту, штучної шкіри, підошв для взуття, гальмівних колодок, електродів тощо. Постійним попитом користуються пентаглітофієві емалі Пф-115, -133, -266, а також олійні фарби для зовнішніх і внутрішніх робіт, цинкові й титанові білила, різні типи ґрунтовок. Тривалий час підприємство очолювали Є. Шарко (1959–74), А. Єгоров (1974–84), О. Васильков (2003–10), від 2010 — С. Столітній.