Мельник Михайло Спиридонович
МЕ́ЛЬНИК Михайло Спиридонович (14. 03. 1944, с. Ординці Погребищен. р-ну Вінн. обл. — 09. 03. 1979, с. Погреби Бровар. р-ну Київ. обл.) — учасник правозахисного руху. Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006, посмертно). Закін. Київський університет, учителював. Від 1969 навч. у аспірантурі Інституту історії АН УРСР (Київ). 1972 за читання своїх віршів біля пам’ятника Т. Шевченкові у річницю його перепоховання виключений з аспірантури, 1973 звільнений з роботи і виключений з партії. Працював на некваліфіков. роботах, брав активну участь в акціях протесту проти переслідувань укр. письменників, правозахисників, неодноразово звертався до преси з протестами проти порушень прав людини. 1978 став чл. Укр. Гельсин. групи. Співроб. КДБ обіцяли посприяти у влаштуванні на роботу за фахом, якщо не буде спілкуватися з О. Мешко. В лютому 1979 надіслав у ред. г. «Радянська Україна» та «Молодь України» листи з проханням втрутитися у судову справу В. Овсієнка. У ході обшуку 6–7 березня 1979 у М. вилучено весь твор. і наук. архів. Розуміючи неминучість арешту, з метою врятувати родину від переслідувань покінчив життя самогубством.
Рекомендована література
- Чергова жертва російського терору // Гомін України. 1979, 11 квіт.;
- Мешко О. Не відступлюся! До 100-річчя з дня народження. Х., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
