Матійко Олександр Михайлович
МАТІ́ЙКО Олександр Михайлович (06. 11. 1919, с. Івки, нині Богуслав. р-ну Київ. обл. — 15. 01. 2005, Київ) — поет, журналіст. Член НСПУ (1974). Літ. премія ім. П. Тичини (2001). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. інститут (1946). Працював у пресі (1947–87): від 1967 — 1-й заст. гол. ред. г. «Сільські вісті». Вірші почав писати у шкіл. роки, друкуватися від 1940. Домінантною у творчості поета-лірика є синів. любов до України, перейнята почуттям особистої відповідальності за утвердження і зміцнення незалежності держави. Автор розділу в зб. віршів поетів-фронтовиків «Солдатської мужності ніжність» (1995), упорядник зб. творів укр. рад. письменників «Дума про хліб» (1975), співукладач «Російсько-українського технічного словника» (1961; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- На стрільводі. 1966; День починається сонцем. 1971; Житоцвіт. 1975; Добра вість. 1977; Пісня з Росії. 1980; Під високими жайворами. 1983; Рось ожинова. 1987; Поезії. 1989; Тінь бджоли. 1998; Згасають дальні перегроми. 2000; Родання. 2000; Росянщина. 2002 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Швець В. Жайвори і ракети // Україна. 1994. № 3;
- Чемерис В. Родаймось у слові // ЛУ. 2001, 1 берез.;
- Логвиненко М. Це — в українському характері // Там само. 29 берез.;
- Ющенко О. Крутогір’я поета // В пам’яті моїй. К., 2001.
Завантажити статтю
Людина 
