МАХНЕ́НКО Володимир Іванович (27. 10. 1931, Черкаси — 02. 01. 2013, Київ) — фахівець у галузі зварюва­н­ня. Батько О. Махненка. Доктор технічних наук (1973), професор (1983), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008). Орден «За заслуги» 3-го (2001) та 2-го (2011) ступ. Закiн. Одес. ін­ститут iнж. мор. флоту (1955), де 1963–64 й працював. 1955–60 — на Архангел. судноремонт. заводі «Червона кузня» (РФ); 1964–2013 — в Iн-тi електрозварюва­н­ня НАНУ (Київ): 1975–2013 — завідувач від­ділу матем. методів дослідж. фіз.-хім. процесів при зварюван­ні та спецметалургії. Світ. ви­знан­ня отримали роботи М. з дослідж. термомех. процесів при зварюван­ні, спецметалургії. Роз­робив роз­рахунк. методи дослідж. кінетики зварюв. напружень та деформації, а також їх впливу на праце­здатність звар. зʼ­єд­нань та вузлів. За­ймався роз­робле­н­ням методів забезпече­н­ня ресурсу без­печ. екс­плуатації звар. кон­струкцій від­повід­ал. при­значе­н­ня на основі результатів тех. діагностики їх стану. Об­ґрунтував можливість ремонту зварюв. технологіями магістрал. нафто- та газо­проводів без виведе­н­ня їх з екс­плуатації.