МАЦКО́В Федір Пилипович (09(21). 02. 1897, м. Острогожськ, нині Воронез. обл., РФ — 03. 02. 1977, Харків) — фізіолог рослин. Канд. с.-г. (1937, без захисту дис.), д-р біол. (1939) н., професор (1939), член-кореспондент АН УРСР (1948). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Державні нагороди СРСР. Навч. у Моск. університеті (від 1915), закін. Харків. с.-г. ін­ститут (1922). Працював у Військ.-мед. акаде­­мії в Ленін­граді (нині С.-Пе­тер­­бург), Полтав. плодоягід., Харків. інж.-екон. ін­ститутах, на Харків. с.-г. дослід. станції; 1928–37 — в Укр. ін­ституті приклад. ботаніки (Харків); водночас 1934–75 — завідувач кафедри фізіології рослин і мікробіо­логії, 1944 — за­ступник директора з навч. та наук. роботи Харків. с.-г. ін­ституту; 1945–49 — завідувач від­ділу фізіології рослин Укр. НДІ агролісомеліорації та ліс. господарства; 1949–61 — зав. однойм. лаб. Укр. НДІ рослин­ництва, селекції та генетики (обидва — Харків). Наукові дослідже­н­ня присвяч. агрофізіології та фотоперіодизму рослин. Роз­робляв способи позакорен. живле­н­ня, ви­значе­н­ня тепло­стійкості рослин. Ви­вчав особливості накопиче­н­ня цукру, функціонува­н­ня асиміляц. апарату й ензиматичні процеси під впливом періодич. освітле­н­ня в цукр. буряків, фізіо­­логію хліб. злаків. Довів, що у процесі формува­н­ня фотоперіодич. при­стосованості рослин важливу роль ві­ді­грає не лише кількість, а й якість (спектрал. склад) світла; об­ґрунтував можливість керува­н­ня процесом формува­н­ня типу рослин короткого або довгого дня.