МЕГЕ́ЛА Іван Петрович (30. 05. 1946, с. Малий Березний Великоберезнян. р-ну Закарп. обл.) — літературо­знавець, пере­кладач. Доктор філологічних наук (1995), професор (2004). Член НСПУ (1990), угор. ПЕН-клубу (1993). Закін. Ужгород. університет (1969). Працював в Ін­ституті літ-ри АНУ (Київ, 1972–91): від 1980 — старший науковий спів­робітник, від 1988 — в. о. завідувача від­ділу літ-р Центр. і Пд.-Сх. Європи; 1991–96 — завідувач кафедри філології Київ. ін­ституту театр. мистецтва; 1997–99 — за­прош. проф. Віден. університету; від 2001 — професор кафедри історії літ-ри та журналістики, від 2008 — професор кафедри зарубіж. літ-ри, від 2011 — зав. цієї каф. Київ. університету. Наукові дослідже­н­ня: історія світ. й укр. літ-р, сучас. літ. процес, порівнял. літературо­знавство, пере­кладо­знавство. Ви­вчає зарубіжну літературу різних епох, зокрема угор. літературу 20 ст. Пере­кладає твори угор. (Ґ. Ґардоні, І. Ґалл, І. Добозі, А. Йокаї, Ф. Мора та ін.), австр., нім., швейцар., чес. та словац. письмен­ників. У його перекл. на сценах київ. театрів по­ставлено ви­стави «Аудієнція» В. Гавела, «Угорська Медея» А. Ґьонца, «Хоровод любові» А. Шніцлера, «Порт­рет планети» Ф. Дюр­ренмат­та, «Скандал з публікою» П. Гандке, «Жінки Моцарта» Ф. Міт­терера, «Приборка­н­ня норовливої по-ві­денськи» Францобеля. Спів­перекладач пʼєси «Ви­промінюва­н­ня батьківства» Івана-Павла II. У перекл. М. вперше в Україні опубл. зб. «Перед­баче­н­ня долі» А. Шніцлера (2001) та його ви­бране «Маскарад прихованих бажань» (2014; обидва — Київ). Автор низки статей в ЕСУ, УЛЕ та Шевченків. енциклопедії. Ведучий на Укр. радіо циклу пере­дач «Європ. інтелектуал. драматургія 20 ст.». Голова Між­нар. товариства ім. П. Чубинського у Відні (1998–2002). Лауреат премії Товариства захисту автор. прав «Артісюс» за кращий худож. пере­клад (Угорщина, 1985) та Від­ділу культури при канцлері Австрії за перекл. творів А. Шніцлера (2002).