Медальєрика

МЕДАЛЬЄ́РИКА (від лат. metallum — метал) — спеціальна історична дисципліна, що ви­вчає виникне­н­ня та історію медалей (металічна платівка круглої, овальної або багатокутної форми з зображе­н­ням на двох, рідше — одному боках, випущена на честь певної події чи видатної особи) та медальєрного мистецтва. Обʼєктом дослідж. М. є медалі (памʼятні, художні, нагородні) та медальєрні комплекси (серія медалей), створені одним або групою майстрів, присвяч. конкрет. істор. події або особі, а також технології їхнього виготовле­н­ня. Традиційно М. входила до складу нумізматики й ви­окремилася у 1-й пол. 20 ст. Перші медалі, виготовлені у Стародав. Римі, виконували роль грош. одиниці поруч із монетами та медаль­йонами. Від 14 ст. у Пн. Італії почали виготовляти памʼятні знаки — медалі, які не мали купівел. сили. Найвищого роз­квіту медальєрне мистецтво в Італії сягнуло у серед. 15 ст., що зумовлено заг. культур. роз­витком періоду Від­родже­н­ня. У Київ. Русі як від­знаки використовували шийні гривни (обручі з золота, срібла, бронзи). Перші рос. нагородні знаки зʼяви­­лися у 15 ст. (монети з вушком), медалі у такій якості набули пошире­н­ня у 2-й пол. 18 — 1-й пол. 19 ст. Від 2-ї пол. 19 ст. поряд із медалями круглої (рідше овал.) форми використовують прямокутні — плакетки.

Завантажити статтю