Медальєрика
Визначення і загальна характеристика
МЕДАЛЬЄ́РИКА (від лат. metallum — метал) — спеціальна історична дисципліна, що вивчає виникнення та історію медалей (металічна платівка круглої, овальної або багатокутної форми з зображенням на двох, рідше — одному боках, випущена на честь певної події чи видатної особи) та медальєрного мистецтва. Об’єктом дослідж. М. є медалі (пам’ятні, художні, нагородні) та медальєрні комплекси (серія медалей), створені одним або групою майстрів, присвяч. конкрет. істор. події або особі, а також технології їхнього виготовлення. Традиційно М. входила до складу нумізматики й виокремилася у 1-й пол. 20 ст. Перші медалі, виготовлені у Стародав. Римі, виконували роль грош. одиниці поруч із монетами та медальйонами. Від 14 ст. у Пн. Італії почали виготовляти пам’ятні знаки — медалі, які не мали купівел. сили. Найвищого розквіту медальєрне мистецтво в Італії сягнуло у серед. 15 ст., що зумовлено заг. культур. розвитком періоду Відродження. У Київ. Русі як відзнаки використовували шийні гривни (обручі з золота, срібла, бронзи). Перші рос. нагородні знаки з’явилися у 15 ст. (монети з вушком), медалі у такій якості набули поширення у 2-й пол. 18 — 1-й пол. 19 ст. Від 2-ї пол. 19 ст. поряд із медалями круглої (рідше овал.) форми використовують прямокутні — плакетки.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Наука і вчення 