Медведєв Дмитро Миколайович
МЕДВЕ́ДЄВ Дмитро Миколайович (10(22). 08. 1898, с-ще Бєжиця, нині у складі м. Брянськ, РФ — 14. 12. 1954, Москва) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник воєн. дій 1918–20 і 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Від 1920 працював у органах ВЧК, ОГПУ, НКВС в Одесі, Києві, Дніпропетровську (нині Дніпро), Херсоні, м. Сталіно (нині Донецьк), Кіровограді (нині Кропивницький) та ін. укр. містах, брав участь у ліквідації повстан. руху. Від 1941 — командир розвідув.-диверсій. загону НКВС «Митя» (Брянщина та Білорусь); від 1942 — командир розвідув.-диверсій. загону НКВС «Переможці» (серед ін. до його складу входив М. Кузнецов), що діяв на тер. Рівнен. і Львів. обл. та воював із німцями і загонами УПА. Від 1946 — полковник у відставці. Автор кн. «Это было под Ровно» (1948), «Сильные духом» (1951), «На берегах Южного Буга» (1957; усі — Москва) та ін., які неодноразово перевидавалися у СРСР. У спогадах висловив упереджене та необ’єктивне ставлення до УПА та визв. боротьби українського народу проти нім. і рад. поневолювачів.
Рекомендована література
- Цессарский А. Жизнь Дмитрия Медведева. Москва, 1969;
- Чобіт Д. Трагедія Гути Пеняцької. Причини, перебіг, наслідки // КіЖ. 2018. № 17–24, 26.
Завантажити статтю
Людина 
