«КІ́ЕВСКІЙ ТЕЛЕГРА́ФЪ» — громадсько-політична газета. Виходить від 2000 щотижня російською мовою накладом 37,5 тис. прим. У складі інформаційно-видавничої групи «Теле­графъ». Вміщує аналітичні матеріали з питань внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, культури та спорту. Рубрики: «Країна», «Планета», «Соціум». Роз­по­всюджується у Києві, обласних центрах та великих містах України. Головний редактор — В. Скачко. Під на­звою «К. т.» 1859–76 у Києві виходила також літературно-політична газета (від 1859 — двічі, від 1864 — тричі на тиждень; наклад близько 1000 примірників), яка друкувала по­станови, накази, оголоше­н­ня місцевої влади, перед­руки з центральних газет, висвітлювала міське життя та події Пів­ден­но-Західного краю. Засновник М. Чернишовим та А.-А. фон Юнком (від № 31 за 1860 само­стійно видавав і редагував газету, від № 26 за 1871 її видавала його дружина — Н. фон Юнк). Від № 81 за 1867 й до кінця виходу газети — редактор А. Снєжко-Блоцький. Від № 123 за 1874 власниця та видавець газети — А. Гогоцька, яка залучила до спів­праці ві­домих громадсько-політичних діячів В. Антоновича, В. Беренштама, Ф. Вовка, М. Драгоманова, П. Житецького, О. Русова, П. Чубинського, Я. Шульгина та ін. Вони ви­значали ліберально-демократичний напрям її публікацій з виразним українофільським, хоча й обережно пропагованим, нахилом. Про­граму ви­да­н­ня реформованої газети роз­робив М. Драгоманов, який разом з Ю. Цвітковським деякий час її редагував. Остан­ній фактичний редактор — М. Ясинський. 1875 ви­да­н­ня звинувачене в українофільстві та сепаратистських тенденціях і 1876 згідно з Емським указом припинило існува­н­ня.