Могилянська Олена Михайлівна

МОГИЛЯ́НСЬКА Олена Михайлівна (29. 07(11. 08). 1905, Чернігів — 08. 02. 1998, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — журналістка. Дочка М. Могилянського, сестра Л. Могилянської та Дмитра Тася. Навч. в жін. гімназіях М. Могилянсь­кої та К. Пєсковської в Петрограді (нині С.-Петербург). 1917, повернувшись до Чернігова, закін. місцеву г-зію. Від 1922 знову жила в Петрограді (згодом Ленінград), де 3 р. навч. в балет. технікумі. Від 1926 — у Москві, була співроб. РОСТА, водночас навч. на журналіст. курсах. Від 1935 — літпрацівник г. «Советская торговля», від 1937 — «Архитектурной газеты». Восени 1938 її заарештовано. Майже 2 р. перебувала в моск. в’язницях (Таганській і Бутир­сь­кій), як «соціально небезпеч. елемент» отримала вирок — 5 р. заслання до Краснояр. краю (с. Велика Мурта, нині смт, РФ). Після закінчення його терміну від жовтня 1943 мешкала в Москві. Реабіліт. 1955. Відтоді (до 1987) — у відділі листів г. «Пионерская правда». Авторка нарису «“Хобби” Елизаветы Ауэрбах» («Сударушка», 1994, № 17) та кн. «Сказки Анюты-глазки» (Красноярск, 1964). Багато зусиль докладала для повернення в літературу чесних імен батька, сестри й брата, однак у повному обсязі їхня творчість так і залишається поки що недоступною широкому читачеві в Україні. Від 1996 — у Дніпропетровську. Урну з її прахом перевезено й поховано в Москві.

Рекомендована література

1. Чабан М. П. Пам’яті Олени Могилянської: [Некролог] // ЛУ. 1998, 19 берез.;
   Google Scholar Internet
2. Його ж. Мимолетности Елены Могилянской // Днепров. правда. 1998, 24 марта;
   Google Scholar Internet
3. Його ж. Олена Могилянська: Спомини та листи // ПУ. 2013. № 9.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю