КІКТА́ Валерій Григорович (22. 10. 1941, смт Володимирівка Волновас. р-ну, нині Донец. обл.) — композитор, педагог. Професор (1998). Заслужений діяч мистецтв України (1999), РФ (1992). Член СК РФ (1968). Премія СК РФ ім. Д. Шостаковича (2002). Золота Пушкін. медаль (1999). Закін. Моск. консерваторію (1965; кл. С. Богатирьова, Т. Хрєн­никова) та асистентуру-стажува­н­ня при ній (1967; кер. Т. Хрєн­ников). Працював у видавництві «Советский композитор» (Москва, 1967–93). Від 1991 — у Моск. консерваторії: від 1998 — професор кафедри інструментува­н­ня. Композитор. спадщина К. різнопланова. У творчості домінує укр. тематика, тяжі­н­ня до сюжетів та образів, повʼяз. з історією України-Руси, що одержали яскраве втіле­н­ня в різних жанрах інструм. та вокал.-симф. музики. Орган. від­чу­т­тя природи укр. пісен. культури, її глибоких першоджерел лягло в основу муз. світос­прийня­т­тя К. Від цього і рідкіс., від­значений багатьма муз. критиками, мелодизм та багатство муз. мови. У Першому фортепіан. концерті (1965) — 2 ключові темат. протилежності: первоз­дан. світ кольору і звуків в образі укр. веснянки і світ картезіан. раціоналізму, від­ображений у вільній стилізації сарабанди. Цю дво­їстість середньоєвроп. натури, характерні риси якої спо­стерігаються у світо­гляд. позиції Г. Сковороди, К. використовує у своїй творчості. Прагне­н­ня композитора до антич. ідеалу «чистої краси» вимагає по­стій. пошуку, екс­периментаторства з метою збагаче­н­ня колорист. і тех. можливостей окремих інструментів. За проектом В. Колесника написав ораторію «Святий Дні­про» (1992, сл. С. Май­данської), виконану в Канаді (Едмонтон, 1993; Торонто, 1996) й Україні (Київ, 2001). К. — автор низки публікацій про укр. композиторів та виконавців, зокрема С. Людкевича та І. Козловського.