Морозов Петро Осипович

Визначення і загальна характеристика

МОРО́ЗОВ Петро Осипович (Морозов Пётр Осипович; псевд. — Северов; 13(25). 01. 1854, м. Нижній Новгород, Росія — 08. 02. 1920, Петроград, нині С.-Петербург) — російський історик літератури, театрознавець. Член-кореспондент С.-Пе­тербур. АН (1912). Закін. С.-Пе­тер­бур. університет (1876), де 1880 захистив магістер. дис. «Ѳеофанъ Прокоповичъ, как писатель: очеркъ изъ исторіи русской литературы въ эпоху преобразованія», в якій дав ґрунт. аналіз творчості й діяльності Ф. Прокоповича, С. Яворського, розкрив роль київ. учених у розвитку рос. культури 17 — поч. 18 ст. 1885–94 — приват-доцент цього Університету, потім служив у різних відомствах. За рад. часу — співроб. театр. відділ. Наркомосу РСФРР. Досліджував біографію і творчість О. Пуш­кіна, зокрема підготував і видав його «Собраніе сочиненій» у 7-ми т. (1887) та «Сочиненія и письма» у 8-ми т. (1903–06); окремі питання сло­в’ян. літ-р. 1889 надрукував 1-й т. цінного вид. «Исторія русскаго театра до половины ХVIII столѣтія» (доповнене перевидання кн. «Очер­ки изъ исторіи русской драмы ХVII и ХVIII столѣтій», 1888), в якому писав про своєрідність укр. вертепу, розвиток драми в Київ. академії (твори С. Полоцького, Ф. Прокоповича, Л. Горки, М. Довгалевського, Г. Кониського та ін.), вплив укр. драми на рос. театр. Йому належить низ­ка статей про театр в «Еже­годникѣ Императорскихъ теат­ровъ» та ін. журналах. М. брав участь у створенні «Библіотеки Великихъ писателей» під ред. С. Венгерова, підготовці «Энци­клопедическаго словаря» Ф. Брок­гауза та І. Ефрона, вид. «Всеобщей исторіи литературы» (1880–­85) за ред. В. Корша та О. Кирпичникова) — у т. 3 (1888) склав роз­діл «Славянскіе литера­туры». Усі зазнач. твори опубл. у С.-Пе­тер­бурзі.

Завантажити статтю