КІН Павло Андрі­йович (1882, с-ще Мізиричі Чернігівської губ., нині Брянської обл., РФ — 1943) — радянський і партійний діяч. Працював робітником. У революційному русі від 1902, у більшовицькій партії від 1903. Здійснював агітаційну діяльність на Харківщині та Луганщині. 1917 — голова Харківської ради робітничих і солдатських депутатів та Харківського ревкому; 1918 — комен­дант Луганська; 1919 — комен­дант Харкова, голова Харківського губвиконкому і Ради оборони Харківського ра­йону; 1920–21 — голова Одеського губревкому; в квітні–липні 1921 — нарком внутрішніх справ УСРР. Спів­організатор системи для ліквідації бандитизму на чолі зі спеціальною по­стійно діючою нарадою при РНК УСРР (голова — Х. Раковський). На місцях такі наради очолювали голови виконкомів. Брав активну участь у під­готовці від­повід­них положень, затверджених РНК (31 травня 1921) та ВУЦВК (1 червня 1921). У квітні 1921 ініціював по­станову РНК УСРР «Про положе­н­ня і по­стача­н­ня міліції», що перед­бачала поповне­н­ня міліції бійцями та командирами Червоної армії, пред­ставниками комсомолу, проф­спілок і комнезамів, поліпше­н­ня продовольчого та майнового по­стача­н­ня, під­вище­н­ня зарплати тощо. Згодом — на керівних проф­спілкових і господарських роботах.