Кін Павло Андрійович
КІН Павло Андрійович (1882, с-ще Мізиричі Чернігівської губ., нині Брянської обл., РФ — 1943) — радянський і партійний діяч. Працював робітником. У революційному русі від 1902, у більшовицькій партії від 1903. Здійснював агітаційну діяльність на Харківщині та Луганщині. 1917 — голова Харківської ради робітничих і солдатських депутатів та Харківського ревкому; 1918 — комендант Луганська; 1919 — комендант Харкова, голова Харківського губвиконкому і Ради оборони Харківського району; 1920–21 — голова Одеського губревкому; в квітні–липні 1921 — нарком внутрішніх справ УСРР. Співорганізатор системи для ліквідації бандитизму на чолі зі спеціальною постійно діючою нарадою при РНК УСРР (голова — Х. Раковський). На місцях такі наради очолювали голови виконкомів. Брав активну участь у підготовці відповідних положень, затверджених РНК (31 травня 1921) та ВУЦВК (1 червня 1921). У квітні 1921 ініціював постанову РНК УСРР «Про положення і постачання міліції», що передбачала поповнення міліції бійцями та командирами Червоної армії, представниками комсомолу, профспілок і комнезамів, поліпшення продовольчого та майнового постачання, підвищення зарплати тощо. Згодом — на керівних профспілкових і господарських роботах.