Міф Павло Олександрович
МІФ Павло Олександрович (справж. — Фортус Михайло Олександрович; псевд.: Купер, Вільгельм, Джозеф; 03. 08. 1901, с. Велика Олександрівка, нині смт Херсон. обл. — 28. 07. 1938, Москва) — сходознавець. Доктор економічних наук (без захисту дис., 1935). У 1917 вступив до більшов. партії. Учасник воєн. дій 1918–20 у складі Червоної армії. Закін. Комуніст. університет (Москва, 1921). Перебував на парт. роботі. 1927–29 — ректор Комуніст. університету трудящих Китаю; водночас 1928–37 — науковий співробітник Інституту світ. господарства і світ. політики; від 1928 — у Комінтерні: 1930–31 — зав. Далекосх. секції, 1935–36 — заступник Г. Димитрова з проблем Китаю (полемізував із Й. Сталіним щодо подальшого розвитку революції в Китаї); 1936 — ректор Комуніст. університету трудящих Сходу; від січня 1937 — директор НДІ з вивчення нац. і колоніал. проблем (усі — Москва). 11 грудня 1937 заарешт., за звинуваченням в участі у контррев. терорист. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Уроки шанхайских событий. Москва; Ленинград, 1926 (співавт.); Китайская коммунистическая партия в критические дни. Москва; Ленинград, 1928; Нарастание революционного движения в колониях. Х., 1930; Китайская революция. Москва, 1932; Современный этап революционной борьбы на колониальном Востоке // Рев. Восток. 1934. № 1; Пятнадцать лет героической борьбы: К 15-летию Коммунистической партии Китая (июль 1921 — июль 1936). Москва, 1936.
Рекомендована література
- Григорьев А. Павел Александрович Миф // Народы Азии и Африки. 1969. № 2;
- Люди и судьбы: Биобиблиогр. слов. востоковедов — жертв полит. террора в сов. период (1917–1991). С.-Петербург, 2003.
Завантажити статтю
Людина 
